Майстриня казок родом із Полтави.

(До 115-річчя від дня народження Оксани Дмитрівни Іваненко)

Оксана Іваненко – відома українська дитяча письменниця та перекладач, лауреат державної премії України ім. Тараса Шевченка та літературної премії ім. Лесі Українки – народилась 13 квітня 1906 року у місті Полтава.

Батько її був редактором газети, мати працювала вчителькою в «Доме трудолюбия». Оксана згадувала про себе: «Писати я почала дуже рано, як тільки навчилась читати. А читаю я з 4 років. В шість років вирішила видати свій журнал «Гриб». Мій журнал, правда, після кількох номерів «прогорів». Але ж не прогоріло прагнення дівчини до видавницької діяльності. Дівчинка вчилась у гімназії і далі в робітничій школі. Змалку Оксана мріяла бути вчителькою. В 15 років вона поступає до Полтавського інституту народної освіти.

Випадково зайшовши до дитячого будинку, Оксана пробула там цілий день, при цьому діти від неї не відходили. Їй запропонували роботу в дитячому будинку. Тут вона і стала письменницею. Писала вірші та п’єси для художньої самодіяльності, якими користувались і інші заклади.

У 1923 році Оксана переводиться до Харківського інституту народної освіти. У Харкові Оксана Іваненко познайомилась з письменниками Усенком, Копиленком, Сенченком та здружилась з поетесою Наталею Забілою. А на практику поїхала працювати у колонії для неповнолітніх ім. М. Горького, якою керував А.С. Макаренко. Куди поїхала працювати і після закінчення інституту.

Оксана Дмитрівна закінчує аспірантуру Науково-дослідного інституту педагогіки, де захищає дисертацію на тему: «Дитяча літературна творчість». Деякий час вона керує секцією дитячої літератури при інституті педагогіки. І незабаром її запрошують редактором у видавництво «Молодий більшовик».

Перший твір Оксани Іваненко — казка „Квіти” — було надруковано у 1917 році в журналі полтавських гімназистів „Слово”. Сама ж письменниця вважає початком свого творчого шляху 1925 рік, коли у журналі „Червоні квіти” було опубліковано оповідання „До царя”.

До найвідоміших творів письменниці належать: «Куди летів журавлик», «Черевички», «Три бажання», «Великі очі» та інші. Збіркою творів «Лісові казки» Оксана Дмитрівна зобразила життя рослин, комах, звірів. Її твори стали своєрідним закликом не порушувати гармонії в природі. І цей заклик пролунав значно раніше ніж в середовищі вчених.

Казки Оксани Іваненко вчать легко і ніби мимоволі, ненастирливо, захоплюючи читача цікавими пригодами й героїчними вчинками персонажів, невимушеною, часом жартівливою розповіддю, свіжою поетичною мовою, сповненою яскравих образів і влучних висловів і приказок, запозичених із самого життя. Тому ці казки легко доходять до розуму й серця юного читача і якнайкраще виконують своє найголовніше завдання – виховне.

За невеличку книжку про дитинство та юність Великого Кобзаря, написану до 125-річчя від дня народження Тараса Шевченка, Оксана Іваненко отримала першу урядову нагороду – орден «Знак Пошани».

У великих творах, повістях, романах Оксана Іваненко розповідає про видатних людей, діячів культури, відомих письменників: «Тарасові шляхи», «Марія» (про Марко Вовчок), «Богдан Хмельницький».

Книги Оксани Іваненко видані мільйонними тиражами у нас в країні та за кордоном. Як чарівні зерна щедрості і добра, вони сіють в душах читачів любов і милосердя до всього сущого на Землі.

До ювілею Оксани Іваненко в нашій бібліотеці зроблено добірку книжок письменниці. Завітайте до бібліотеки та оберіть собі уподобану книжку.