пʼятниця, 30 квітня 2021 р.

 Першотравень.

Першого травня в Україні відзначається День Праці. Що це за свято, звідки воно взялося, і чому так називається?

В далеких вже від нас 17-18 століття передові уми людства вже замислювались про те, як повинна розвиватися в подальшому цивілізація, і які повинні бути відносини між класами суспільства. А що ж їх не влаштовувало у суспільних відносинах?

 Справа в тому, що в ті часи в майже в усіх країнах світу була встановлена монархія – це така форма управління державою, коли над всіма стоїть монарх, трохи нижче найбільш знатні феодали, ще нижче дворяни (дрібні феодали), в самому низу звичайний народ. Право власності розподілялося майже так само. Найбільшим власником земель та інших цінностей був, як правило, монарх, знатні феодали володіли також багатьма землями та іншими  цінностями, дрібні феодали мали вже значно менше земель та інших цінностей, а звичайний народ по тому самому правилу майже нічим не володів, а де було кріпосництво - не володів навіть і своїм життям.

Звичайно, що народ, який гнобили всі хто над ним стояв, постійно повставав проти несправедливості. За історію людства було безліч невеличких страйків і страйків побільше. Відбувалися і великі повстання такі, як, наприклад, повстання Омеляна Пугачова, чи Степана Разіна. Такі повстання загрожували зруйнувати саму країну, чи розколоти її, як, наприклад, повстання Богдана Хмельницького. Тому передові уми замислювалися як утримати стабільність в країні.

 За всіма страйками стояло насамперед пригноблення одними класами інших, що і довела низка буржуазних революцій, які вивели на політичну арену нові класи, але ж не усунули головних протиріч, а саме відсторонення людей праці від результатів їхньої праці. В свою чергу капіталістичне виробництво вимагало концентрації працівників у місцях виробництва. Таким чином з’явилася можливість організувати велику кількість працівників для відстоювання їх права на результати власної праці. Історія відносин труда і капіталу довела, що нічим необмежений капітал безмежно експлуатує працівників, і протистояти цьому працівники можуть тільки об’єднано.

Першими з вимогою восьмигодинного робочого дня виступили робочі Австралії 21 квітня 1856 року. З тих пір це свято в Австралії стало щорічним. За зразком робочих Австралії робочі інших країн стали організовувати навесні мітинги і демонстрації. При розгоні такої демонстрації в Чикаго у травні 1886 року загинули демонстранти, а наступного дня вісім поліцейських від вибуху кинутої невідомим бомби. За звинуваченням в організації вибуху п’ятьох робочих-анархістів було засуджено до повішення. Насправді всі вони до вибуху були непричетні.

Саме в пам'ять про страчених анархістів Паризький конгрес II Інтернаціоналу у липні 1889 року за пропозицією американських робочих, що запланували свій страйк на 1 травня 1890 року, оголосив цю дату Днем солідарності всього робочого світу і запропонував відзначити його демонстраціями із вимогою 8-годинного робочого дня і іншими соціальними. За короткий час святкування дійсно набуло світових масштабів.

 На території нашої країни святкування почалось наприкінці 19 століття. За радянських часів Перше травня став офіційним святом і спочатку мав назву «День Інтернаціонала», а в подальшому «День міжнародної солідарності трудящих». У 2017 році свято перейменовано на «День Праці».

Значення цього свята важко переоцінити. Справа в тому, що саме люди праці виробляють матеріальні цінності, тим самим підвищуючи рівень добробуту населення, тому їх треба і шанувати відповідно. При цьому конфлікт праці і капіталу все одно веде до більшої експлуатації робітників капіталістами. Саме 1-го травня робочі можуть донести до уряду свої вимоги, і уряд може врівноважити інтереси обох класів. Нестримна ж експлуатація праці капіталом веде до трудової міграції та дефіциту робочої сили в країні.

Вітаємо з Першотравнем! З Днем Праці!




Немає коментарів:

Опублікувати коментар