пʼятниця, 26 червня 2020 р.


Національний парк «Бузький Гард»
Парк охоплює річкову долину Південного Бугу і каньйоноподібні долини його приток – Великої Корабельної, Бакшали, Мертвоводу.
Національний природний парк «Бузький Гард» створено 2009 р. на території Арбузинського, Братського, Вознесенського, Доманівського та Первомайського районів Миколаївської області площею понад 6000 гектарів.
Клімат району є помірно-континентальним із характерними для степової зони особливостями. Регіон розташований у північно-степовій підзоні. Він характеризується малосніжною, порівняно теплою нестійкою зимою, спекотним літом із недостатнім і нестійким зволоженням, частою повторюваністю засух і суховіїв.
Місцева флора налічує понад 1000 видів судинних рослин, 34 з них занесено до Червоної книги України: мерингія бузька, смілка бузька, вишня Клокова, гвоздика бузька, тюльпан дібровний тощо.
У долині Південного Бугу збереглися багаті і різноманітні фауністичні комплекси. Тільки комах у заповідному об'єкті мешкає не менше 9 тисяч видів.
Фауна хребетних тварин нараховує близько 300 видів, 23 з них перебувають під охороною держави, а саме: марена дніпровська, шемая дунайська, жовтобрюх, орел карлик, видра річкова, горностай та інші. Назва парку походить від слова «гард» – спеціальної споруди для вилову риби, що використовувалася за козацької доби. Бузький Гард – це історична назва козацької паланки Війська Запорозького, яка розташовувалася на місці злиття річок Великий Ташлик і Південний Буг.
Узбережжя сіл Мигії, Куріпчиного, Грушівки Первомайського району – одне з найкращих у Європі природних трас водного слалому
Від Мигії до Олександрівки Південний Буг тече в крутих кам'янистих берегах, утворюючи вузьку каньйоноподібну долину з величними гранітними скелями, порожистим руслом, водоспадами та островами.
Пороги, що до нашого часу збереглися на Південному Бузі, мають місцеву назву "брояки". З ними, як і з багатьма островами та скелями, пов'язана велика кількість запорізько-гайдамацьких легенд і переказів. Про минуле нам говорять їхні назви: Запорізька брояка, острів козака Мамая, скелі Турецький стіл, Гайдамацьке сидіння, Пугач, Гайдамацька балка та інші.
Узбережжя сіл Мигії, Куріпчиного, Грушівки Первомайського району – одне з найкращих у Європі природних трас водного слалому, що приваблює любителів рафтингу, сплаву на катамаранах і каяках. А стрімкі гранітні скелі каньйонів – улюблене місце змагань спортсменів-скелелазів. Мальовничі ландшафти приваблюють багатьох любителів туризму та активного відпочинку, дарують незабутні враження від спілкування з природою.
https://discover.ua/locations/national-park-buzkyi-hard

середа, 24 червня 2020 р.


Коблеве
Коблеве – це кліматичний курорт, розташований у південно-східній частині Миколаївщини на кордоні з Одеською областю.
Селище було названо на честь Фоми (Томаса) Олександровича Кобле – генерал-майора російського імператорського війська, військового коменданта і градоначальника Одеси, предводителя дворянства Одеси і Херсонської губернії.
Сьогодні розвинена інфраструктура місць проживання, закладів харчування, розваг і дозвілля, що складається з більш ніж п'ятисот об'єктів, створює прекрасні умови для дитячого, сімейного та активного молодіжного відпочинку. На території зони відпочинку діють 2 аквапарки, один з яких найбільший на південному заході України, а також дельфінарій «Немо».
Коблеве – це територія MICE, що позиціонується на національному та міжнародному туристичних ринках як місце проведення семінарів, конгресів, виставок, фестивалів завдяки гідній інфраструктурі і штату фахівців туристичного бізнесу.
Неподалік села Коблеве розташований великий природоохоронний об'єкт обласного значення – регіональний ландшафтний парк «Тилігульський». Парк розкинувся на правому березі Тилігульського лиману, що є однією із найчистіших водойм північного Причорномор'я.

понеділок, 22 червня 2020 р.


Очаків
Очаків – це відомий кліматичний курорт із розвиненою туристичною та курортною інфраструктурою, розвіданими багатими ресурсами мінеральних вод і лікувальних грязей.
Очаків це місто з давньою та багатою історією, що розташувалося в місці злиття Чорного моря і Дніпро-Бузького лиману. Ще в VI столітті до н.е. поруч із містом виникли грецькі поселення, а перша фортеця в Очакові була споруджена в 1415 році. У XVIII столітті після закінчення ряду російсько-турецьких війн місто остаточно увійшло до складу Російської імперії, ставши найбільшим військовим і промисловим центром північного Причорномор'я.
Докладніше про історію міста можна дізнатися, побувавши у виставкових залах військово-історичного музею ім. А.В. Суворова і побачивши неперевершені морські пейзажі пензля Р.Г. Судковського, представлені в художньому музеї його імені.
Гостей міста з радістю зустрічають понад сто санаторно-курортних установ, теплі води моря і лиману, цілюще повітря, наповнене ароматами степових трав, піщані пляжі та мілководні затоки.
Недалеко від міста розташований розважальний комплекс, в якому комфортно та весело почуватимуться і дорослі, і діти – парк водних атракціонів «Аттика». Затишна атмосфера, дизайн і грецька архітектура, навіяна міфами стародавньої Греції, нікого не залишить байдужим.
Між Очаковом і Кінбурнською косою розташований ще один дивовижний об'єкт – рукотворний острів Первомайський (він же острів Майський, Артилерійської батареї) – у минулому військовий об'єкт, створений для захисту акваторії лиману від ворожої агресії з моря.
https://discover.ua/locations/ochakiv

пʼятниця, 19 червня 2020 р.


Єлисеївський пегматітовий кар'єр
Один із наймальовничіших куточків півдня України, геологічна перлина Приазов’я — Єлісеївський пегматитовий кар’єр — займає площу всього 5 га.
Його розробка почалася у 1926 р. і тривала до70-х років ХХ ст. Після чашу кар’єру заповнили природні води. Так утворилися два великих озера завглибшки 18 і 24 метри і висотою берегів до 30 – 40 метрів. В кар’єрі нараховується понад 150 різновидів порід і мінералів, віком понад 1 млрд. років. Сьогодні Єлисеївський кар’єр — чудове місце відпочинку як активного, так і пасивного.

середа, 17 червня 2020 р.


Молочний лиман
Молочний лиман – одна з водойм акваторії Азовського моря, і до XV ст. був затокою.
Названий він так завдяки однойменній річці, що несе свої води до лиману, а з морем пов’язаний протокою, що викопана людьми. Цікаво, що лиман – це природне диво, тому він включений до переліку водно-болотних угідь України, що мають міжнародне значення.
Головна роль Молочного лиману – оздоровлення людей. Рекреаційні його можливості дозволяють лікувати на берегах водойми дітей та дорослих. Але не менш цікавий лиман і з точки зору орнітології: тут можна побачити не тільки звичних птахів місцевості, але й таких, що занесені у Червону книгу. Степна зона навкруги створює ідеальну суміш вітру та крапель солоної води, до того ж, жодного підприємства, що отруює атмосферу або воду, довкола немає.
Ця місцина створена для відпочинку. Сюди їдуть за спокоєм та лікувальною водою, активними спортивними розвагами, дитячим відпочинком. Дев’ять років тому було поновлено обслуговування штучного каналу між морем та лиманом – флора та фауна в місцині знову оживає, адже тепер вода в Молочному не така солона!

понеділок, 15 червня 2020 р.


Національний заповідник «Хортиця»
Хортиця – найбільший острів на Дніпрі, відомий багатою природою та численними археологічними знахідками від часів скіфів і печенігів до часів козаків, які на початку XVI ст. заснували козацьку республіку з центром на острові і назвали її Запорізька Січ.
Острів Хортиця і в даний час зберігає відгомони героїчного козацького минулого, а в краєзнавчому музеї зберігаються рідкісні скіфські та печенізькі артефакти.
Хортицю оточують численні великі та малі острови і скелі, які входять до заповідної території. У північній частині височать Три Стовпи, які складаються з трьох скель: Диван або Крісло Катерини, Середній Стовп і Похилий. Проходи між ними називаються Воротами.
Музей, присвячений історії українського козацтва, знаходиться в північній частині о. Хортиця, звідки відкривається мальовничий вид на греблю Дніпрогесу. Тут діють експозиції, присвячені найдавнішим часам, періоду Київської Русі, козацькій епосі, новітній історії запорізького краю, православ'ю на запорозскіх землях. Представлені 4 діорами: «Битва київського князя Святослава у дніпровських порогах», «Військова рада на Січі», «Будівництво Дніпрогесу ім. Леніна», Звільнення Запоріжжя 14 жовтня 1943 р.». Поруч знаходиться великий курган, що відноситься до скіфських часів.

пʼятниця, 12 червня 2020 р.


Острів-коса Джарилгач
Острів Джарилгач недаремно приваблює туристів і любителів екзотики. Простягаючись на 42 км зі сходу на захід він неначе спеціально створений для цікавих подорожей.
Острів-коса Джарилгач, що у перекладі з тюркської мови означає «обпалені дерева», розташований у Каркінітській затоці Чорного моря. Покриваючи площу в 56 квадратних кілометрів, він є найбільшим островом в Україні та Чорному морі взагалі.
Клімат на острові помірно континентальний, характерний для українського степу, проте пом’якшений морем, що робить його ідеальним для відпочинку.
Джарилгач багатий на лиманні озера, тут їх близько 200. Він відомий своїми лікувальними грязями та солоними озерами, вода в яких має високий вміст йоду та брому. Навіть повітря тут насичене сполуками цих елементів та озоном. Серед мешканців моря варто відзначити кам’яну та трав’яну креветки та два десятки видiв крабiв. Часто можна побачити навіть дельфiна бiлобокого, чорноморську афалiну, а також морську свиню. Справжньою цінністю тутешніх вод є осетровi риби – стерлядь та севрюга. А біля прісних водойм можна зустріти болотну черепаху.
Острів також є домом для таких червонокнижних рослини, як ковила днiпровська, меч-трава болотяна та золотоборідник цикадовий.
Живий світ острова складають олені, лані, муфлони, дикі кабани, зайці земляний та сірий, лисиці, вони можуть переходити на острів по кризі чи по косі. Окрім цього, Джарилгач – місце гніздування перелітних птахів – лебедів, качок, гусей тощо – в зимові сезони їх тут збирається понад 150 тисяч. Однією з візитних карток острова є старий маяк, якому вже понад 100 років. Встановили його в 1902 р. за проектом удного з учнів Ейфеля. Якщо піднятися нагору, відкриється дивовижної краси панорама на зарослу маслинами піщану косу, що заглиблюється море.


четвер, 11 червня 2020 р.


Гейзер «Гарячий ключ», с. Облої

Результати дослідження мінерального складу води з джерела біля селища Облої показали, що вона насичена бромом, йодом та бором, через що має коричнево-бурий колір. Вважається, що вода з цього джерела за своїми властивостями нічим не поступається воді з Мертвого моря.
Термальні джерела на півдні України – справжня рідкість. Тож не дивно, що джерело біля селища Облої користується чималою популярністю. Результати дослідження мінерального складу води показали, що вона насичена бромом, йодом та бором, через що має коричнево-бурий колір.
«Гарячий ключ» з'явився випадково, після невдалих пошуків родовищ газу та буріння з цією метою свердловин. Спочатку джерелом користувались лише місцеві жителі та випадкові туристи, але з часом слава про нього розходилась серед людей. Сьогодні лікуватися в термальному басейні приїжджають навіть з Китаю, Німеччини, Ізраїлю, не говорячи вже про сусідів.
Вода проходить шлях з глибини у 1527 метрів, а її температура у першому басейні складає 70°С. Потрапляючи до другого басейну, вона охолоджується до 40° С. Третій басейн наповнений лікувальними грязями.
Вважається, що вода з цього джерела за своїми властивостями нічим не поступається воді з Мертвого моря. Сюди приїжджають, щоб вилікувати захворювання серцево-судинної, ендокринної, нервової систем, хвороби шлунково-кишкового тракту, проблеми зі шкірою та дихальними шляхами.
Поки що це місце важко назвати курортом, адже окрім місць для переодягання та медпункту зручностей не передбачено. Але цей гейзер має своїх постійних відвідувачів, які щороку приїздять сюди заради оздоровлення та відпочинку.

середа, 10 червня 2020 р.


Олешківські піски
Олешківські піски — це друга найбільша пустеля у Європі, яка займає площу близько 1600 квадратних кілометрів.
Особливістю ландшафтів Олешківські піски зобов'язані своїм походженням. Існує цікаве припущення, що створення пустелі стало результатом того, що в долиною стародавнього Дніпра за льодовикової епохи рухався велетенський масив континентального льоду. Він періодично приходив з півночі по руслу Дніпра і приносив із собою сотні кілометрів ґрунтової маси, що залищалася після танення льдовика. Цей ґрунт формував природні дамби, що відмежовували прильодовикові озера від нижньої ділянки русла ріки. А коли ж льодовик танув, рівень води в цих озерах поступово підіймався і в якусь мить дамба не витримувала напруги і проривалася. Величезний потік води рухався Дніпром до Чорного моря і змивав все на своєму шляху. В районі сучаснії Нової Каховки, швидкість потоку зменшувалася і трильйони тон піску, змитого з берегів Дніпра, осідали на дно, що утворило масивні піщані арени.
Незважаючи на те, що у певному сенсі піски завжди існували в долинах Дніпра, все ж їх поширенню сильно сприяла людська діяльність. У 18-19 століттях тут велося активне тваринництво, а саме вівчарство. Худоба почала знищувати рослинний покрив, таким чином збільшуючи простір для пісків. До того ж розширення піщаного масиву було підсилене вітровою ерозією.
З кінця 18 століття почалися роботи з метою стримання поширення пісків, було створене Олешківське лісництво для підтримання лісорозведення. Однак у другій половині 19 століття, після наділення селян землею, ліси сильно постраждали від нераціонального природокористування, що призвело до збільшення площі пісків. Аби зупинити цей процес, почалося активне насадження соснових лісових масивів, садів та виноградників. Тому, правильно визначати Олешківські як напівпустелю. Пустелю умовно поділяють на 7 арен, кожна з яких відрізняється природними та кліматичними особливостями.
Як і всі пустелі, вона складається з чисельних бахранів заввишки близько 5 м (окремі сягають висоти 20 м), що пересуваються завдяки дії вітру. Влітку температура піску сягає 75°C, крім того тут рідко йдуть дощі, а іноді трапляються навіть піщані бурі. Глибоко під пісками знаходиться прісноводний пласт, але його використання жорстко обмежується, адже він необхідний для стримування росту пустелі. На території Олешківських пісків є всі умови для активного туризму: пішохідні, велосипедні, кінні та авто-мото походи і трофі по пісках.

вівторок, 9 червня 2020 р.


Озеро Сиваш
Це затока Азовського моря, що розділена на одинадцять мілких водойм. Загальна його площа — приблизно 2500 km².
Сиваш відмежований від Азовського моря Арабатською стрілкою. Разом з нею та Перекопським перешийком він утворює межу між Кримським півостровом та материком.
Через надзвичайно високу солоність вода практично не придатна для живих організмів. Тут можна знайти тільки деякі види бактерій, водоростей і безхребетних, і тільки в окремих східних частинах озера живуть деякі види риб. Зате тут спостерігається широке різноманіття птахів — понад 100 видів: пеліканів, бакланів тощо. Багато з них занесені до Червоної книги України. У воді містяться корисні мінерали та кислоти, солі хлористого натрію, магнію та калію тощо. У воді містяться корисні мінерали та кислоти, солі хлористого натрію, магнію та калію тощо. Також велику цінність мають сиваські грязі. Дослідження показали, що їх використання є дуже корисним для шкіри, суглобів та ефективним способом зняття стресу. Розраховують, що загальні запаси солі в озері складають близько 200 млн тонн.
З давніх давен тут займалися добуванням солі, і сьогодні тут розташовані соледобувні заводи. Тут також можна знайти рожеву сіль, що багата каротинами — їх містять водорості, що ростуть в озерах. У перспетиві можливе виробництво бета-каротину з рожевої рапи для харчових та косметичних цілей. Щороку туристи приїздять сюди спеціально аби випробувати цілющі властивості сиваської води та грязей.

понеділок, 8 червня 2020 р.


На цьому тижні відвідаємо Херсонську область
Біосферний заповідник "Асканія-Нова"
Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна — найстаріший степовий резерват світу, одне з 7 природних чудес України, що входить в сотню найвідоміших заповідних територій планети, вже відсвяткував своє сторіччя.
Він розташований у Чаплинському районі Херсонської області та займає площу 33,3 тисячі гектарів, включає заповідний степ (ядро), буферну зону і зону типового землекористування.
Він по праву є старим степовим Біосферним заповідником планети і найкрупнішим серед європейських степових заповідних територій. Біологічна різноманітність степових екосистем налічує більше 500 видів вищих рослин і більше 3000 видів тварин. В Асканії-Новій мешкають в напіввільних умовах зебри і антилопи, бізони та буйволи, олені і дикі коні - всього понад 1000 тварин.
https://discover.ua/locations/biosfernyy-zapovednik-askaniya-nova

пʼятниця, 5 червня 2020 р.


Оперний театр
Одеський національний академічний театр опери та балету – перший театр в Одесі за часом спорудження, значенням і популярністю.
Театр побудували на початку XIX століття за ініціативи тогочасного градоначальника герцога де Рішельє і за проектом італійця Франческо Фраполлі.
Герцог хотів за допомогою музики об'єднати усі верстви населення Одеси. Спочатку у театрі виступала російська драматична трупа князя Олександра Шаховського, але незабаром їх витіснила італійська опера.
Архітектура будівлі та внутрішнє оздоблення дійсно красиві, але хто з туристів або навіть городян може похвалитися тим, що був всередині? Радимо обов'язково замовити екскурсію або просто купити квиток на найближчу виставу.
https://discover.ua/locations/opera-odessa

четвер, 4 червня 2020 р.


Дунайський біосферний заповідник
Дунайський біосферний заповідник площею майже 50 тис. га вважається найбільшим болотистим заповідником у Європі.
Дельта Дунаю є екологічним серцем Східної Європи, а також одним із найбільших водно-болотних угідь з водними каналами, очеретами, численними озерами, луками, болотами, затопленими лісами, пісками і залишками степів. Протяжністю приблизно 2860 км, річка Дунай є другим за довжиною річковим басейном у Європі. Дунайська дельта – це наймолодша природна суша Європи. За багатством рослинного і тваринного світу дунайська дельта є унікальним, неповторним місцем у Європі і посідає третє місце у світі.
Частина заповідника увійшла до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Територія біосферного заповідника включає острови у верхніх і нижніх частинах Дунаю, зарості очерету на північ від Дунаю, водойми дельти і акваторію моря (2 км від берега).
Тут є сотні видів рідкісних рослин, екзотичних тварин і риб, багато з яких у списку видів, що зникають. Птахи є головними мешканцями заповідника. Ви можете побачити тут фантастично красивих європейських білих пеліканів, білохвостих орланів і гусей. Унікальна природа заповідника створює для них справжній рай.
Близько 100 видів риб мешкає у дельтових водах. У дельті Дунаю живе також понад 40 видів тварин і величезна кількість рептилій та комах. Багатий і різноманітний рослинний світ дунайської дельти. Тут налічується близько 1,5 тис. видів рослин.

середа, 3 червня 2020 р.


Одеські катакомби (музей «Таємниці підземної Одеси»)
Музей знаходиться в історичному центрі Одеси, на Молдаванці.
Одеські катакомби – одна з найцікавіших пам’яток південної частини України. Їхня довжина – приблизно 2,5-3 тис. км. А скільки таємниць приховують вони вже впродовж століть свого існування!
Назвати ці катакомби виключно справою рук людських не можна, адже багато ходів там природного походження, хоча більша частина все ж з’явилася завдяки людській праці. Протягом століть будівельники видобували достатньо міцний і при цьому легкий ракушняк, з якого практично повністю побудована вся «стара» Одеса. З кожним роком рівень видобутку зростав, аж поки роботи не були припинені через високі ризики обвалу.
Що стосується історичних подій, пов’язаних з цими місцями, то їх надзвичайно багато. Саме в катакомбах у XVIII-XIX ст. переховувалися контрабандисти. Пізніше сюди прийшли революціонери-червоноармійці, а слідом за ними – партизани часів Другої світової війни. В проміжках, а інколи навіть і паралельно там знаходилися різноманітні бандитські угрупування в так званих малинах, а також організовувалися в’язниці для жінок-рабинь.
З такими вражаючими розмірами і надзвичайно заплутаною структурою переходів і тунелів знайти загублену людину в одеських катакомбах було практично неможливо. Саме тому переважна більшість «жителів» підземелля складалася з бандитів і інших неблагонадійних соціальних елементів. Один із найцікавіших фактів полягає в тому, що за часів холодної війни в одеських підземеллях будували бункери на випадок ядерної атаки, які наразі являють собою цікаві музейні експонати.
Для туристів ця історична пам’ятка буде цікавою ще й тому, що там регулярно проводять екскурсії по найбільш цікавим місцинам. Навіть влітку три години часу в катакомбах не будуть виснажливими, адже під землею круглий рік зберігається стабільна температура на рівні 14-15 градусів. Тут можна побачити справжню бандитську «малину», бункер часів холодної війни і навіть вбрід перебратися через затоплені ділянки в районі Молдаванки. Ліхтарі та каски видають екскурсоводи, тому туристам достатньо мати при собі теплий одяг і зручне (бажано спортивне) взуття.
Для екстремально налаштованих мандрівників існує можливість побувати в катакомбах за межею міста, які не так добре вивчені і завжди здатні здивувати чимось новим і незвичним. Таке місце однозначно варто відвідати, тим паче, що максимум комфорту під час проведення екскурсії буде гарантовано досвідченими гідами.
https://discover.ua/locations/odesskie-katakomby-muzey-tainy-podzemnoy-odessy

вівторок, 2 червня 2020 р.

У таку спеку хочеться ближче до води, до моря. Тому вирушаємо до Одеської області. А саму в Аккерманську фортецю.

Аккерманська фортеця
Аккерманська фортеця була одним із найбільших та найпотужніших фортифікаційних укріплень Північно-Західного Причорномор’я у XIII-XV ст.
У 1484 році, після тривалої облоги, фортецю захопили турки і назвали Аккерман (Біла фортеця). Понад 300 років вона перебувала під турецьким пануванням.
Аккерманська фортеця займає площу 9 га, довжина стін досягає майже 2 км. Висота – від 5 до 15 м, ширина – від 1,5 до 5 м. Фортеця оточена глибоким ровом (біля 14 м). Будівля нагадує неправильний багатокутник. Споруда зводилася на залишках грецького міста Тіра, побудованого 2500 років тому. Після греків там мешкала велика кількість різних племен і народів.
Стіни фортеці укріплювали 34 башти, що відрізнялися формою – прямокутні, круглі, восьмигранні, триярусні. У кожної з веж навіть були назви: Темниця, Комендантська башта, башта Пушкіна, башта Овідія. Збереглося 26 веж.
Фортеця розділена стінами на кілька дворів: Гарнізонний, Громадянський і Карантинний, які могли бути самостійними фортифікаційними об'єктами.
Крайня південно-східна башта фортеці має дві назви – Дівоча та Овідієва. Вона стоїть ліворуч від головної брами. Біля лиману, навпроти Овідієвої башти, височіє башта Пушкіна.
Фортеця сьогодні – це один з найпопулярніших туристичних об'єктів півдня України. Тут проводять вистави, пісенні фестивалі та інші заходи. Фортеця є чудовим знімальним майданчиком для різних фільмів.
https://discover.ua/locations/akkerman-fortress

 

понеділок, 1 червня 2020 р.


Літо – час канікул. А, отже, усім нам хочеться трошки помандрувати, але під час карантинних обмежень, нажаль, ми не можемо поїхати подивитись цікаві місця. У нашому блозі ми пропонуємо вам відвідати ці місця онлайн. Тому запускаємо рубрику «Мандруємо Україною онлайн».



Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей. Сім'я і дитина - це споконвічні цінності, які сповідує український народ, будуючи свою державність та розвиваючи власну культуру.
Турбота про дітей, усвідомлення пріоритетності їх інтересів над інтересами дорослих мають стати філософією нашого життя.
Бажаємо миру і злагоди кожній дитині, кожній родині, усій Україні! Наснаги і мудрості батькам, педагогам, дорослим, серця яких сповнені любові до дітей.

пʼятниця, 29 травня 2020 р.


        
Хоч навчання (навіть якщо воно було дистанційне) в школі вже завершилось, адже прийшло довгоочікуване літо, і настали канікули, але не забувайте тренувати свою голову і свій розум читанням цікавих книг. Пропонуємо вам для перегляду списки рекомендованої літератури для читання у 2 - 11 класах. Тож просто тиснемо на посилання і читаємо!
        

четвер, 28 травня 2020 р.

У свій час поема Котляревського була дуже вдалою та стала колосально відомою. Її вивчають у шкільній літературі і відзначають як неймовірно вдалу пародійну адаптацію під вітчизняного читача. На початку незалежності нашої держави великим постановником Володимиром Дахном було зроблено спробу екранізувати дану поему-бурлеск і для зображення він вибрав мультиплікаційну форму. Так сюжет легше донести до дітей, та і веселіше дивитися. Вийшло все прекрасно. Сюжет повністю повторює відомий твір Котляревського і розповідає про бравого козака Енея, який втративши рідне місто Трою відправився у далеке плавання назустріч пригодам та випробуванням. Тут його підстерігатиме і зла Юнона, і перевірять на міцність потойбічні світи і навіть прийдеться укладати договір з самим володарем морів. Цікавою особливістю є те, що герої не розмовляють, а оповідь є від закадрового голосу відомого драматурга Андрія Подубинського, який вразить своїм талантом оповідача. Мультфільм розрахованих для різних вікових категорій і рекомендується до перегляду абсолютно всім! Це чудовий зразок української ранньої мультиплікації, який має актуальність і зараз.


середа, 27 травня 2020 р.


Іван Котляревський - "Енеїда"
Ім’я Івана Петровича Котляревського,  засновника нової української літератури, пов’язують, у першу чергу, з його поемою «Енеїда», яка вже двісті років зачаровує читачів. Це була перша друкована українська книга, написана народною мовою, перша національна поема. Запозичивши сюжет античної поеми Вергілія, Котляревський наповнив цей твір дотепним українським гумором, повір’ями, звичаями, картинами воєнного і мирного життя, описом одягу, страв — усе це надає поемі яскравого національного колориту.
Читати онлайн:  Енеїда

вівторок, 26 травня 2020 р.


Ярослав Стельмах – «МИТЬКОЗАВР ІЗ ЮРКІВКИ, або ХИМЕРА ЛІСОВОГО ОЗЕРА»
Не велика, проте не дуже й мала повість, написана Сергієм Стеценком, свідком та безпосереднім учасником, усіх подій.

понеділок, 25 травня 2020 р.

Іванченко Раїса – «Гнів Перуна»
         Роман Раїси Іванченко «Гнів Перуна» являє собою широку панораму життя Київської Русі в останній третині XI - початку XII століття. Центральне місце в романі займає фігура легендарного літописця Нестора.
         Читати онлайн: Гнів Перуна

пʼятниця, 22 травня 2020 р.


Сергій Гридін - Федько, прибулець з Інтернету
Герої цієї історії – звичайні хлопці Сашко та Петрик – з волі зовсім не звичайного інтернетного віруса потрапляють у віртуальний світ, де їм доведеться зустрітися з жорстокими піратами, дикими людожерами, голодними крокодилами та потворними чудовиськами. Побачити таких ворогів на екрані – далеко не те саме, що зіткнутися з ними віч-на-віч. Отож, чи зможуть хлопці подолати усі перешкоди і повернутися додому, а головне – чи зуміють вони зберегти свою дружбу в таких непростих випробуваннях?

четвер, 21 травня 2020 р.

          День вишиванки відзначають в третій четвер травня. У 2020 році це свято відзначимо 21 травня.
Останнім часом вишиванка стала своєрідним символом патріотизму і любові до своєї країни. Багато її люблять за стильність і унікальність, адже кожен вишитий на ній візерунок має свій символ і значення.
У День вишиванки всі, від малого до великого, вбираються і вирушають у своїх справах. Традиційне українське вбрання виглядає дуже святково і дарує всім відмінний настрій.


середа, 20 травня 2020 р.


Полонський Радій - Таємниця країни суниць
У казці «Таємниця країни Суниць» троє дітей, бажаючи назбирати для своїх друзів суниць, потрапляють у дивовижну країну, де живуть хвальки, підлабузники, ябеди та заздри. Правителі цієї країни хочуть зашкодити дітям повернутися додому. До цієї книги входить ще «Казка про викрадену зозулю», в якій пацюк разом з хлопчиком-хуліганом поцупили Час. Тільки ті, хто бачив підступних утікачів, здатні рухатися. Вони мусять повернути Час. 
Читати онлайн: Таємниця країни суниць

вівторок, 19 травня 2020 р.


Монтейру Лобату - Орден Жовтого Дятла
В «Ордені Жовтого Дятла» переказано цілу низку дитячих творів письменника: «Казки тіточки Настасії», «Мисливські подвиги Педріньйо», «Записки Емілії», «Кирпа» тощо.
У хатинці бабусі Бенти живе Емілія, в неї багато друзів. Крім самої бабусі і куховарки тіточки Настасії, яка пошила Емілію з ганчірок, вона має приятелів дітей: хлопчика Педріньйо та дівчинку Кирпу. А ще в неї є такі дивні і незвичайні друзі, яких, напевне, ніхто на світі не має, — учений носоріг і чудовий зубний лікар Кандим, Жоан Уяви Собі, клоун Куку та Пустикозу. Дарма, що деякі герої зроблені з ганчір’я або кукурудзяного качана (у Бразілії сільські дітлахи часто граються такими ляльками), всі вони в письменника живі і діють у справжній Бразілії з її строкатими птахами, дивовижними звірами, пишними деревами, на яких ростуть різні смачні овочі.
Отож рушаймо до Будиночка Жовтого Дятла.
Читати онлайн: Орден Жовтого Дятла

понеділок, 18 травня 2020 р.


Чабанівський Михайло - "Акванавти" або "Золота жила"
Автор виходець і невеликого села, працював у рідному колгоспі, потім потрапив до лав діючої армії під час Великої Вітчизняної війни, згодом, закінчивши військову кар’єру отримав цивільну освіту та працював сценаристом на Одеській дитячій та Ялтинській кіностудії. Його твори завжди захоплюючі та гостросюжетні, повні світлих почуттів і яскравих образів людей які не уявляють своє життя без пригод.

пʼятниця, 15 травня 2020 р.

У 1993 році Генеральна асамблея ООН прийняла постанову, що починаючи з 1994 р. 15 травня щорічно буде відзначатися Міжнародний день сімей.

Зроблено це з метою поглиблення розуміння питань сім'ї та підвищення інституціональних можливостей країн вирішувати серйозні проблеми, пов'язані з сім'єю, на основі комплексної політики.

ООН розглядає сім'ю як базовий елемент суспільства, тому, вважають в організації, коли зневажаються основні права однієї сім'ї, під загрозою знаходиться все людство.

Слово "родина" походить від кореня "род", "рід", що говорить саме за себе. "Сім'я" має відношення до семені та продовження роду, тобто народження і виховання дітей, яке традиційно вважається основним призначенням створення сім'ї.

Сім'я була і залишається хранителькою людських цінностей, культури і історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. З родини починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Тому союз сім'ї і держави - необхідна застава процвітання і добробуту його громадян. Благополуччя сім'ї завжди залишатиметься мірилом розвитку і прогресу країни.

Центр ООН з проведення Дня сім'ї припускає, що святкування Дня на національному рівні сприятиме представленню проектів, орієнтованих на сім'ї, проведенню дискусій з проблем родини, конференцій і фестивалів.

Жодна нація, жодне цивілізоване суспільство не обходилися і не зможуть обійтися без сім’ї. Сім’я – це основа основ і для кожної людини і для кожної держави. В нашій державі теж споконвічно складалися традиції, спрямовані на зміцнення сімейних, родинних зв’язків, відповідальності батьків за виховання дітей. Адже буде жити сім’я – буде жити й процвітати Україна!
...
З матеріалів Тетіївської міської ради.

четвер, 14 травня 2020 р.


Джеймс Крюс- Мій прадідусь і я
Автор цих двох повістей — видатний дитячий письменник із ФРН, лауреат Міжнародної премії ім. Г.К.Андерсена. Його юний герой на прізвисько Хлопчак, спілкуючись із прадідусем, пізнає багатство і складність навколишнього світу.
Читати онлайн: Мій прадідусь, герої і я

середа, 13 травня 2020 р.


Всеволод Нестайко - Загадка старого клоуна
Цей пригодницький роман Всеволода Нестайка, який побачив світ 1982 року, перевидається вперше. Автор розповідає про київське шкільне життя вчорашнього сільського хлопчика Стьопи Наливайка, про його друзів із 6-Б та про його фантастичні мандри в минуле і майбутнє за допомогою старшого друга Чака, старого клоуна і чаклуна. Завдяки Стьопі та невгамовному духові козацьких пращурів, що живе в його душі, читач має змогу побачити Київ і киян у різні історичні епохи, починаючи від часів Ярослава Мудрого і закінчуючи ХХ століттям.
Читати онлайн: Загадка старого клоуна

вівторок, 12 травня 2020 р.


Міо, мій Міо! - Ліндгрен Астрід
Добре, коли в дитини є і тато, і мама. А якщо дитина — сирота? Коли вона самітна і нестерпно самітна, як-от дев’ятирічний Буссе, головний герой казкової повісті Астрід Ліндґрен? Тоді уява може запросто перенести хлопчика в Країну Далеку, де король — це його тато, а сам Буссе, як з’ясувалося, — справжній принц, Міо. Тепер хлопчик, навіть коли йому загрожує небезпека і доводиться битися з підступним лицарем Като, здатний подолати будь-який страх, будь-які перепони, бо він уже не самітний.
Читати онлайн: Міо, мій Міо

понеділок, 11 травня 2020 р.


Всеволод Нестайко - В Країні Сонячних Зайчиків
Карколомні пригоди й чарівні перетворення, загадкові зникнення й несподівані з’яви, сміх, веселощі, сльози, розпач — все це химерно переплелося в іскрометних і вигадливих повістях-казках Всеволода Нестайка. Для широкого кола читачів.

неділя, 10 травня 2020 р.

Все починається з мами!

Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо, 
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти, 
Можна пройти крізь пустелі та хащі..
Тільки без мами не можна нізащо, 
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами!..

пʼятниця, 8 травня 2020 р.


Паоліні Крістофер - "Ерагон. Найстарший"
Світовий бестселер американського письменника Крістофера Паоліні є другою частиною його трилогії "Спадок". На сторінках цієї книги читач потрапляє у фантастичний світ магії, драконів, ельфів, гномів, щоб разом із головним героєм твору юнаком Ерагоном вирушити в мандрівку казковими пустелями, горами, підземеллями та містами, здолати силу-силенну перешкод, знайти собі вірних друзів, нажити лютих ворогів і врешті-решт здобути перемогу над силами зла.
Читати онлайн: Ерагон. К.2

8 травня – День пам’яті та примирення

У п’ятницю, 8 травня, в Україні відзначають День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни.
Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Цей день присвячений пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірване насильством світового масштабу, людям усіх рас і націй. Тим, хто загинув на фронтах, в окопах, і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття.
В Україні День пам’яті та примирення встановлений згідно з Законом України “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років”. Таким чином, Україна розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.
Офіційне гасло пам’ятних заходів – “1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”. Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.