пʼятниця, 30 липня 2021 р.

 

Сестрички выбрала книги из новинок бібліотека-філія №4 М.Дніпро

Літо з книгою.

Літо - це без сумніву найулюбленіша пора року для дітей. Можна гуляти з друзями, грати, купатися в річці, озері або ставку і взагалі багато чого робити, на що не вистачає часу протягом навчального року.

Ну ось ти нагулявся і набігався, чи наприклад пішов дощ, якими так багато нинішнє літо. Що робить? Звичайно почитати улюблену книгу! А де більш за все цікавих книг? Правильно, в бібліотеці.

Багато наших читачів постійно відвідують бібліотеку і влітку,  щоб дізнатись про щось цікаве, взяти наступну книгу автора, який сподобався раніше, чи взяти книжку по шкільній програмі, бо вже закінчується другий місяць літа, а в навчальний рік часу значно менше. Вони обов’язково уважно продивляються книжки з нових надходжень і знаходять щось цікаве для себе.

Мальчик выбирает книгу бібліотека-філія №4 М.Дніпро Девочка просматривает новинки бібліотека-філія №4 М.Дніпро Мальчик просматривает новинки бібліотека-філія №4 М.Дніпро Мальчик выбрал книгу Р.Брэдбери бібліотека-філія №4 М.Дніпро Девочка просматривает новинки бібліотека-філія №4 М.Дніпро Мальчик выбрал книгу А.Азимова бібліотека-філія №4 М.Дніпро

І ти не забувай про книгу! Бо читання тільки спочатку важкий процес, а в подальшому воно приносить багато користі й насолоди. Тож приходь, бібліотека чекає на тебе!

Також про відвідування бібліотеки літніми шкільними таборами ви можете подивитись ось тут.








четвер, 29 липня 2021 р.

Святий рівноапостольний князь Володимир та Хрещення Русі.

Розповсюдження християнства на Русі почалося задовго до тих подій, яким присвячена ця стаття.

Відповідно до церковного переказу, в I столітті з проповіддю християнства на наших землях побував апостол Андрій Первозваний, який зупинився на нічліг на київських пагорбах, а вранці встав і сказав, що бачив на цьому місці багато церков християнських і на честь цього встановив хрест. Після чого пішов вгору по Дніпру й дійшов до Ільмень-озера.

Після цього через декілька століть дружина Аскольда і Діра ходила на Константинополь. Місто, залишившись без гарнізону, могло бути легко захоплено слов’янами. Завдяки чудесному заступництву Богородиці вчинилася буря, яка поламала суда слов’ян, і вони відступили. Здивовані дружинники виявили бажання хреститися, і патріарх Фотій послав їм єпископа та створив єпархію "Росія". Ці події називають «Фотієвим хрещенням» Русі.

Наступною визначною подією було хрещення княгині Ольги у 957 році, яка перша з правителів Русі прийняла християнство. Ольга приклала багато зусиль для розповсюдження християнської віри на Русі. Вона почала будувати кам’яні церкви і церков назвала її святою рівноапостольною. Окрім Ольги такої честі удостоїлися ще тільки п'ять святих жінок у християнській історії. Але ж всім цим подіям не вистачало масовості, яку надав розповсюдженню християнства на Русі святий рівноапостольний князь Володимир.

Володимир – третій син Святослава - одержав в уділ від батька м. Новгород. Навіть не так. Це новгородці витребували у князя Святослава Володимира собі на княжіння. Володимиру на той час було десь років 10, але ж до нього з раннього дитинства був приставлений Добриня, який був йому за вихователя і наставника та ще й рідним братом його матері Малуши, тобто рідним дядьком. 

 Через декілька років після смерті Святослава почалася міжусобна ворожнеча між його синами. Старший Ярополк вбив Олега і Володимир злякавшись втік за море у варязькі землі, де набрав військо і повернувся до Новгорода, вигнавши посадника Ярополка. Далі Володимир захопив Полоцьк, який перейшов на бік Києва, де розправився з сім’єю правителя князя Рогволода, силоміць оволодів нареченою Ярополка княжною Рогнідою і далі пішов війною на Ярополка. За допомогою підкупу і хитрощів Володимир виманив брата з Києва і заманив на переговори, де і вбив. Після чого став Володимир київським князем.

Володимир був справжнім державним мужем, повертав втрачене під час смути та розширював межі держави. Перші роки свого княжіння Володимир був завзятим язичником, будує язичницькі капища та навіть переслідує християн. Саме під час переслідування християн Феодора Варяга і сина його Іоанна князь Володимир замислився над вірою свого народу. Феодор Варяг на диво довго мужньо протистояв великому натовпу розлючених киян, захищаючи свого сина Іоанна.

Розуміючи, що для єдності держави, тим більше такої великої, краще сповідувати єдиного бога князь Володимир починає пошук іншої релігії. Він уважно вислуховує послів від представників різних релігій та відкидає їх одну за одною. Магометанам він каже: «Вино є введення для руських; не можемо бути без нього». Німцям відповів: «Йдіть назад; батьки наші не приймали віри від папи». Юдеїв князь запитав: «Де ваше вітчизна?» «В Єрусалимі, - відповіли вони, - але Бог у гніві своєму розкидав нас по землях чужих». «І ви, яких карає Бог, дерзаєте вчити інших? – сказав князь -  Ми не хочемо, подібно до вас, позбутися своєї вітчизни». Тільки проповідь грецького безіменного філософа сподобалася Володимиру, і він відпустив його з дарами і великою пошаною.

Князь Володимир зібрав на раду бояр та міських старців та вимагав їх поради. «Государ! - сказали бояри і старці, - Кожна людина хвалить віру свою: якщо хочеш обрати кращу, то пошли розумних людей в різні землі, випробувати, який народ гідніше поклоняється Божеству». Посли, побувавши в різних країнах на богослужіннях, повернулися захоплені грецьким богослужінням. Ще раз спитавши бояр і старців князь почув у відповідь: «Коли б закон грецький не був кращим за інших, то бабця твоя, Ольга, наймудріша з усіх людей, не надумала б прийняти його». Тоді князь Володимир вирішив обрати християнство.

 Хрещення свого народу Володимир вважав видатною подією, тому бажав блиску та величі. До того ж князь вважав, що тільки царі грецькі і патріарх гідні передати його народу статути нового богослужіння. Гордість його не дозволяла йому смиренно просити хрещення, він вирішив «завоювати» нову віру.  Князь Володимир з великим військом спустився по Дніпру і обложив грецьке місто Корсунь, яке відчайдушно оборонялося, доки руси не відвели воду. Тоді, оволодівши містом князь Володимир вимагав від імператорів константинопольських руки їхньої сестри Ганни. Імператори відповіли, що він може одружитися на ній тільки у разі хрещення.

Великий князь Володимир із радістю прийняв святе хрещення, отримавши за дружину сестру імператорів та сонм ієреїв для розповсюдження віри християнської. Під час хрещення князя відбулося його чудесне одужання, і вражені бояри прийняли нову віру разом з їх государем.  До Києва Володимир Великий привіз також мощі святих угодників Божих.

Підготовку до хрещення свого народу князь почав з повалення ідолів, яких поламали, порубали, або ж попалили, а ідола Перуна скинули у Дніпро і відштовхували від берегів аж до дніпровських порогів. Наступного дня Володимир велів оголосити в місті, щоб всі люди йшли хреститися. Таким чином відбулося масове хрещення киян. Прийнято вважати, що це сталося 15 липня (28 липня за новим стилем) 988 року в місці де річка Почайна впадала в Дніпро. Цю подію прийнято відзначати, як хрещення Русі, хоча хрещення інших руських земель проходило поступово і розтягнулося аж до XII століття. Хрещення супроводжувалося спротивом, який носив не антихристиянський, а скоріше антикиївський характер.

Князь Володимир же до кінця днів своїх завзято будував церкви і розбудовував нову християнську державу, яка вже наступного століття стала одною з потужніших і впливовіших в Європі. За ці свої подвиги і отримав князь Володимир від церкви ім’я святого рівноапостольного князя.

В нашому місті є православний храм освячений на честь святого рівноапостольного князя Володимира при якому відкрито пам’ятник хрестителю Русі.

  До річниці Хрещення Русі в бібліотеці створено добірку книг, з яких можна дізнатися цікаві деталі цих подій.

Вітаємо з річницею Хрещення Русі!

Також про виникнення української писемності ви можете подивитись ось тут.








пʼятниця, 23 липня 2021 р.

Василь Чухліб  фото

Майстер дитячої книги з Наддеснящини.

(Василю Чухлібу до 80-річчя від дня народження)

«Дорогий юний читачу! З великим задоволенням я рекомендую тобі прочитати уважно цю книжку. Її написав письменник Василь Чухліб, твори якого полюбилися і дорослим, і дітям.

У цього письменника свій стиль і своє бачення світу. Він володіє рідкісним даром писати коротко, а показувати багато, уміє розповісти, цікаво й хвилююче, навіть поетично, про речі, на перший погляд, звичайні, буденні. Кращі з його творів зібрані у книжці «Олень на томи березі».
Ю́рій Збана́цький

Ми почали цю статтю зі слов українського письменника, кінодраматурга, Героя Радянського Союзу, командира партизанського об’єднання Ю́рія Збана́цького. Саме до його загону прийшли під час війни батьки Василя з маленьким хлопчиком. Васильку тоді було близько двох років. Збанацький, який знаходив вільну хвилину, щоб погратись з хлопчиком, мабуть залишив нам найранніше описання Василя: «При нагоді, у вільний час брав я малого на руки, вичукикував, підкидав його вгору. Василькові ця гра дуже подобалась. Він усміхався, довірливо простягав мені згори рученята. Сміявся хлопчик дуже рідко, час той вимагав серйозності, не до сміху було».

Василь Чухліб «Лелеки над татовим полем» книга фото Василь Васильович Чухліб - радянський і український письменник, журналіст, громадський діяч, літературознавець, член Спілки письменників та Спілки журналістів СРСР і України. Лауреат державної премії імені Лесі Українки - народився 19 липня 1941 року в с. Гнилуша (нині Лебедівка) Чернігівської області в сім’ї сільських вчителів.

Після війни сім’я переїхала у наддеснянське село Соколівку, де Василь закінчив семирічну школу, а десятий клас закінчив у старовинному місті Острі. Під час навчання перший вірш Василя Чухліба опублікувала районна газета «Правда Остерщини», а коли Василь закінчив школу його запросили в редакцію цієї газети. У 1958 році Василь Чухліб був визнаний найкращим робсількором «Правди Остерщини».

Протягом 1962-1966 років майбутній письменник навчався в КДПІ ім. Горького був старостою Літературної студії інституту, став одним з ініціаторів і організаторів спеціальної сторінки в інститутській газеті, яка відображала творчу діяльність членів літературної студії «Вітрила».

Василь Чухліб «Пісня тоненької очеретини» книга фото Після закінчення інституту Василь вчителював і працював журналістом у м. Добропілля Донецької області, а потім разом з сім'єю переїхав до м. Українка Обухівського району Київської області. Тут Василь Васильович працює зав. відділом сільського господарства та масової роботи газети «Зоря Жовтня». У 1970 — 1985 роках Василь Чухліб на громадських засадах керував Літературною студією ім. Андрія Малишка (м. Обухів).

Василь Чухліб «Пілотка ліщинових горіхів» книга  фото Мініатюри, новели та оповідання В. Чухліба друкувалися в різних періодичних виданнях, доки на нього не звернули увагу в видавництві «Молодь». У 1975 році побачила світ перша книга мініатюр «Червоні краплі вишень». З 1977 року Чухліб член Спілки письменників і Спілки журналістів СРСР і України. У 1978-1996 роках - заступник головного редактора видавництва «Радянський письменник» («Український письменник») в Києві.

Василь Чухліб «Тарасикова знахідка» книга  фото Головні герої оповідань Василя Чухліба діти, поруч з ними — дорослі, а також звіряти, птахи. квіти — герої казок. Десна їх усіх об’єднує і дітей, і дорослих, і мешкаців лісу, гаю і лугу, всіх радує і напуває своєю солодкою водою. Твори його невеликі за обсягом, але на диво ємні, насичені великим змістом. Більшість з новел В. Чухліба є автобіографічними. Образи їх персонажів зображені письменником з особливою любов'ю. Вони непосидючі, кмітливі і допитливі, з цікавістю пізнають світ, вчаться дружити і допомагати старшим. Любляча мама, працьовитий батько, мудрі і життєрадісні дідусь і бабуся - це те середовище в якому дітям затишно. Малюкам розкриваються таємниці природи, багато невідомих фактів зі світу рослин і тварин. Письменник запрошує дітей пильніше поглянути навколо і вчить їх любити свою малу батьківщину - бути в лісі, лузі або на ріці не пасивними спостерігачами, а добрими помічниками всьому живому.

Василь Чухліб «Олень на тому березі» книга  фото Найпопулярнішими серед читачів книжки В.В.Чухліба «Безкозирка», «Пісня тоненької очеретини», «Жарини на снігу», «Лелеки над татовим полем», «Сопілкарик з джмелиного оркестру» та інші. Багато творів цього письменника увійшли до шкільної програми, букварів та читанок. Твори Василя Чухліба видавалися за кордоном, перекладалися англійською, азербайджанською, білоруською, казахською, литовською, російською та словенською мовами. Василь Чухліб є лауреатом літературної премії ім. Наталі Забіли 1988 року. А в 1996 році йому присуджено літературну премію ім. Лесі Українки за збірки оповідань і казок «Олень на тому березі» (1987 рік), «Куди летить рибалочка» (1991 рік) та «Колискова для ведмедів» (1995 рік). В нашій бібліотеці також чимало книг Василя Чухліба, і ми запрошуємо вас до приємного знайомства з творами автора.

На жаль 20 листопада 1997 року письменника не стало з нами Але його поетичну прозу, написану з великою любов’ю до всього живого, продовжують читати і діти, і дорослі.

Закічинчити статтю також хочеться словами Ю́рія Збана́цького: «Розповідаючи у багатьох оповіданнях цієї книжки про дітей війни, про ті жарини, що не згасли на холодному снігу, письменник Василь Чухліб тим самим закликає берегти мир на землі, творити й плекати довічно наш неповторний, наш прекрасний веселковий світ».

Також про майстриню казок родом із Полтави ви можете подивитись ось тут.

вівторок, 20 липня 2021 р.

Казкар з Рудного Алтаю.

(Олександру Волкову до 130-річчя від дня народження )

Чи вірите ви, що на світі існують чарівники та феї? Хочете ви попасти у чарівну країну? Еллі, Тотошка і її друзі мріяли про це. Герої книг Олександра Волкова стали одними з улюбленіших у читачів дитячого та юнацького віку.

Олександр Волков фото Олександр Мелентійович Волков народився у 1891 році в Усть-Каменогорську в сім’ї військового фельдфебеля і кравчині. Читати навчився у три роки. З дитинства любив казки. У 12 років закінчив першим учнем Усть-Каменогорське міське училище. Навчався в Томському вчительському інституті. Працював вчителем в старовинному алтайському місті Коливані, а після в Усть-Каменогорську в училищі.

У 1926 році переїхав до Ярославля, де працював директором школи. Одночасно заочно закінчив математичний факультет Ярославського педагогічного інституту. У 1929 році переїхав до Москви, де за сім місяців закінчив курс і здав екстерном іспити на фізико-математичному факультеті Московського університету. І далі протягом двадцяти років з моменту заснування, викладач, потім - доцент кафедри вищої математики Московського інституту кольорових металів і золота.

О.Волков «Чарівник смарагдового міста» «Урфін Джюс та його дерев’яні солдати» книга фото Волков був енциклопедично освіченою людиною, добре знав літературу, історію. Олександр оволодів німецькою і французькою мовами. Для того щоб вивчити англійську мову йому принесли книгу Лаймена Френка Баума «Дивовижний чарівник з країни Оз». Олекандр прочитав книгу, розповів своїм дітям і вирішив перекласти та назвав її «Чарівник смарагдового міста». Перероблену книгу він показав С.Я.Маршаку, який схвалив її і передав у видавництво.

Книгу було надруковано і вона викликала неабиякий інтерес читачів. Волков одержав велику кількість листів, у яких діти вимагали продовження книги і нових казок з улюбленими героями.

О.Волков «Жовтий туман» книга фото Хто вже знайомий з Еллі, Тотошкою, Страшилою, Залізним Дроворубом і Левом-Боягузом, той неодмінно захоче узнати що з ними сталося в подальшому. Так з’явилися «Урфін Джюс та його дерев’яні солдати», «Сім підземних королів», «Вогняний бог Марранів», «Жовтий туман», «Таємниця покинутого замку».

О.Волков «Зодчие» книга  фото З 1941 року Волков член Спілки письменників СРСР. Не дивлячись на велику популярність «Чарівника смарагдового міста», Волков відомий також як автор історичних романів: «Дивна куля», «Царгородська полонянка», «Два брати», «Зодчі» та інші. Також автор пише науково-популярну книгу «Земля й небо». Книги Олександра Мелентійовича Волкова видані на багатьох мовах світу. Загальний тираж його творів , перевищив 25 мільйонів екземплярів.

Фортеця на Борисфені Валентин Чемерис книга  фото Ось таким був дитячий письменник, автор улюблених і популярних книг. На жаль у 1977 році письменника не стало з нами, але ж його книги живуть серед нас і підкорюють серця нових читачів.

До ювілею письменника зроблено невеличку добірку його книг, яка чекає знайомства з тобою, наш читач, і неодмінно сподобається тобі.

Також про українську майстриню казок ви можете подивитись ось тут.

понеділок, 19 липня 2021 р.

З Катеринослава у Дніпропетровськ.

Вид на заводы с Днепра Днепропетровск фото

Цікаве з історії міста.
(До 95-річчя перейменування м.Катеринослава у Дніпропетровськ)

«Дніпро хмаркам всміхається сріблисто,
А ти над ним, як дивна дивина…
Не пізнаю тебе, славетне місто,
Бессмертне місто сталі й чавуна.»
(В.Сосюра)

Відомо, що наше місто було засновано князем Потьомкіним у 1776 році на лівому березі Дніпра в місці, де річка Кільчень впадає в річку Самару, і носило назву Катеринослав на честь святої Катерини, яку вважала своєю покровителькою російська імператриця Катерина II. З-за не вдалості вибору місця – постійні повені і заболоченість, яка породжувало масові захворювання малярією – у 1784 році було видано імператорський указ про перенесення міста на правий беріг ріки Дніпро, де у 1786 році почалося будівництво нового міста без зміни назви.

Вид на Соборную гору Екатеринослав фото Майже 150 років за виключенням 1796 – 1802 років (час царювання Павла I), коли воно було перейменовано на Новоросійськ, місто носило назву Катеринослав.

Через декілька років після Жовтневої революції більшовики почали перейменування міст, назви яких пов’язували з царизмом. Таким чином у 1924 році Катеринославським губвиконкомом було прийнято рішення про перейменування міста в Червонодніпровськ, але затвердження його ВУЦВКом чомусь затягнулося. І лише у 1926 році на нову вже пропозицію Катеринославського окружного з’їзду рад місто, постановою ЦВК СРСР, 20 липня отримало назву Дніпропетровськ на честь відомого більшовика- революціонера Г.І.Петровського.

Перекрёсток Екатерининского проспекта и Садовой ул. Екатеринослав фото

Саме з цією назвою місто досягло найбільших успіхів у своєму розвитку. Мабуть тому більшість жителів міста й не бажали перейменування.

Також про відкриття першої в Укоаїні дитячої залізниці ви можете подивитись ось тут.

субота, 17 липня 2021 р.

Не забуваймо про читання! Біібліотека чекає на вас.


Дорогі друзі! Вже минула середина літа, час летить швидко. Не встигнеш озирнутись, як літо закінчиться. Треба поквапитись, перечитати більшу частину книг за шкільною програмою, бо в навчальний рік вже не буде так багато часу.

Дети знакомятся с книгами виставка-панорама «Ювілейна палітра дитячої книги» бібліотека-філія №4 М.Дніпро Багато наших читачів саме так і роблять. Ходять, беруть книжки, читають, повертають і беруть наступні. До того ж багато хто з наших читачів оцінили мікроклімат у бібліотеці. І коли на вулиці нестерпна спека , вони приходять відпочивати до бібліотеки, де приємна природна прохолода, грають у шашки, чи інші ігри, читають, спілкуються, навіть заходять із своїми домашніми улюбленцями.

Девочка выбрала книгу А.Конан Дойля бібліотека-філія №4 М.Дніпро Девочка выбрала книгу Чорнильне серце бібліотека-філія №4 М.Дніпро Дети выбирают книги бібліотека-філія №4 М.Дніпро Обслуживание читателей на абонементе младшего отдела бібліотека-філія №4 М.Дніпро Мальчик выбрал книгу О.Гавроша бібліотека-філія №4 М.Дніпро Мальчик с собачкой читает книгу бібліотека-філія №4 М.Дніпро Девочки играют в шашки бібліотека-філія №4 М.Дніпро

У бібліотеці оформлена виставка-панорама «Ювілейна палітра дитячої книги», присвячена книгам-ювілярам 2021 року. Виставка користується попитом наших читачів.

А ось наш постійний читач записав відеоролик у бібліотеці, де рекомендує книжку, навіть серію книжок, яка йому сподобалася. Втім дивиться самі.

Також ви можете подивитись про відвідування бібліотеки літніми шкільними таборами ось тут.

середа, 14 липня 2021 р.

Хто живе в тобі.


Знайомимо з новинками


Хто живе в тобі Клер Имер книга фото Ти ніколи не буваєш на самоті. Ніколи-ніколи. А все тому, що просто зараз у твоєму тілі живуть трильйони мікробів. «Нічого собі!» - вигукнеш ти. Спокійно, без паніки! Більшість твоїх супутників - безневинні та приязні крихітки, які допомагають тобі перетравити їжу, засвоїти вітаміни й дати відсіч мікробам-поганцям. А тепер уяви собі, як воно - на місці мікроба. Твій організм для нього - цілий світ: від просторих рівнин твоєї шкіри до каньйона-пупця і аж до кишечника - столиці людського мікробіому. Річ утім, що люди й мікроби уже так довго співіснують разом, що не можуть вижити одні без одних.

война с микробами рисунок Ця книжка, написана на основі найсвіжіших наукових фактів, розповідає пізнавальну й дуже веселу історію про хороших, поганих (і навіть про кількох злючих) мікроскопічних організмів, які живуть усередині тебе й на тобі. Про хвороби, віруси, чи варто оголошувати війну проти мікробів, звідки вони беруться в нашому тілі, що таке мікробіом і ще багато цікавого та корисного для допитливих юних читачів і навіть для їх батьків. Особливо ж актуальна книга під час епідемії, яку вже другий рік не може подолати наша країна.

Микробы рисунок

Також про нові книги нашої бібліотеки можна подивитись ось ось тут.

понеділок, 12 липня 2021 р.

Пётр и Павел икона


Апостоли Петро та Павло.

         12 липня (східна церква 29 червня за старим стилем, а західна церква 29 червня за новим стилем) християни відзначають День святих, славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла. День пам'яті двох апостолів відомий з часів раннього християнства і відзначався в Римській імперії, як на Сході, так і на Заході.

За церковним переказами, святі первоверховні апостоли Петро і Павло прийняли святе мучеництво в один день. Апостол Петро був розіпнутий головою вниз, апостол Павло, як римський громадянин, не міг бути покараний через розп'яття на хресті, і йому відрубали голову мечем.

Початок життя Петра і Павла зовсім різний. Петро був серед перших разом із братом його Андрієм, кого призвав Христос, постійно був поряд із Христом, навіть під час таких подій, як Преображення Господнє і воскресіння доньки начальника синагоги Іаіра. Петро перший назвав Христа сином Божим, за що у відповідь він – Симон Іонін - за свою віру отримав ім’я Петро (тобто камінь). Петро разом з Іоаном першими серед апостолів були у гробі Господньому та увірували у Воскресіння Христа та затвердив у вірі інших.

Павло ж починав з того, що був переконаним фарисеєм і навпаки переслідував Церков Христа, навіть стеріг одяг тих, хто вбивав святого Стефана і схвалював їх дії і далі старанно гнав послідовників Христа. Але ж тільки до його зустрічі з Христом, яка сталася коли він (Савл з Тарсу) їхав до Дамаска гнати там послідовників Христа.

А далі вже бачимо тільки те, що по’єднує цих двох апостолів. Петру Господь посилає видіння, щоб дати зрозуміти, що язичники теж можуть бути членами Церкви Христової, а Павлу каже: «Йди, я пошлю тебе далеко, до язичників». Петру Христос каже: «Паси агнців моїх», про Савла ж каже: «Я покажу йому, скільки має він постраждати за Ім'я Моє». Членів антіохійської церкви, де проповідував Савл із апостолом Варнавою вперше стали називати християнами. Від Петра та з його слів ми отримали 2 послання та Євангелія від Марка і від Луки, а від Павла 14 послань, і ці книги складають більшу частину Нового Завіту.

Обидва апостоли добре попрацювали на ниві Христовій, створили багато церков та привели до Христа багато людей, за що і отримали своє звання первоверховних.

Вітаємо з Днем Петра і Павла!





четвер, 8 липня 2021 р.

Наш земляк, званий ЧЕМЕРИСОМ.

(До 85-річчя від дня народження)

Липень 1936 року багатий на видатні події пов’язані з Дніпропетровщиною. Ще продивляються нашу статтю про «Малу Сталінську залізницю», ювілей якої відзначали 6-го липня. А 8-го липня народився Валентин Лукич Чемерис - радянський і український письменник та журналіст, лауреат Міжнародної премії Українського козацтва "Лицарське перо", який довгий час жив та працював у Дніпропетровську.

Валентин Чемерис фото Валентин Чемерис народився 8-го липня 1936 року на Полтавщині в селі Заїчинці, Семенівського району. В 1953 році Валентин переїжджає до Дніпропетровська у зв’язку з хворобою, від якої лікувався у лікарні ім. Мечнікова. Тут він закінчує середню школу, якийсь час працює у радгоспі «Нижньодніпровський», потім на металургійному заводі ім. Комінтерну.

З початку 60-х років Валентин Лукич починає писати статті до гумористичних журналів та йде вчитися до Літературного інституту імені А. М. Горького у Москві, який закінчує у 1971 році. З 1989 по 1993 рік був головою в Дніпропетровській організації Спілки письменників України. У 1993 році переїхав до Києва, де працював головним консультантом в Адміністрації Президента України. У 1996-2001 роках був секретарем Національної спілки письменників України, а також членом Президії і Вищої Ради спілки. Також працював у редакціях багатьох газет, в тому числі «Знамя юности» і «Літературна Україна».

Славко Валентин Чемерис книга фото В літературі Чемерис залишив свій слід, як письменник-гуморист, його твори публікувалися у таких виданнях як «Дніпро», «Вітчизна», «Крокодил», «Перець», «Україна» та ін. під псевдонімами В.Заїченський та Сидор Хоролець і ставав лауреатом республіканської премії в області сатири і гумору імені О.Вишни, літературної премії ім. Ф.Маківчука, ім. С.Олійника, гумористичної премії Одарки і Карася.

Ольвія Валентин Чемерис книга  фото Також відомий Валентин Лукич як дитячий письменник, а його повість "Аравійська пустеля", роман "Ольвія, оповідання "Три секунди на вибір" та гумористична повість «Вітька + Галя, або Повість про Перше кохання» вивчаються за шкільною програмою.

Сини змієногой богині Валентин Чемерис книга  фото Вагомий вклад в українську літературу Валентин Чемерис вніс як автор історичного роману. Найбільш відомі такі його твори, як "Ольвія"(1983 рік), «Марина Чурай» (1997 рік), "Генерали імперії"(2005 рік), "Марина - цариця Московська"(2009 рік), "Трагедія гетьмана Мазепи"(2015 рік), роман-есе: "Ярославна"(2011 рік), "Сини змієногой богині"(2006 рік), " Аравійська пустеля "(2016 рік),"Анна Київська - королева Франції" (2016 рік) та інші.

Фортеця на Борисфені Валентин Чемерис книга  фото За романи з історії України "Фортеця на Борисфені " та "Ордер на любов" Чемерису у 2008 році присуджена Міжнародна премія Українського козацтва "Лицарське перо", а за історичний роман про гетьмана Петра Дорошенка "Без права повернення" у 2009 році - літературна премія імені Івана Мазепи.

Всього автором написано більше ніж 80 творів. Нажаль у 2016 році Валентина Чемериса не стало з нами, але ж його твори продовжують публікуватися.

До ювілею письменника в нашій бібліотеці зроблено невеличку добірку книжок Валентина Чемериса, тож запрошуємо ознайомитися з творчістю відомого дніпропетровчанина.

понеділок, 5 липня 2021 р.

Перша в Україні дитяча залізниця.

Цікаве з історії міста.

(до 85-річчя відкриття)

Мабуть кожна дитина м. Дніпра (і дорослі, коли були дітьми) прилеглих міст і сіл хоч один раз катались на Дніпровській дитячій залізниці. Сідали хоч і у великий, але ж не такий великий, як на великій залізниці, вагон і дивилися, як у вікні під мірний стукіт коліс мимо пропливав знайомий парк з його доріжками, тунелями, атракціонами і відвідувачами. А керували цією залізницею – і це дивно - хлопчики та дівчатка, хоч і трохи старші за тебе, але ж точно не дорослі.

Поезд Днипро Днепровская детская ЖД фото 6-го липня цього року Дніпровська дитяча залізниця відзначає 85-річний ювілей. Жителі міста можуть сміливо пишатися дитячою залізницею, яка у далекому 1936 році, коли вона була збудована, була першою в Україні та другою в світі і СРСР дитячою залізницею. Проектували дорогу виключно діти, остаточний проект затвердили комсомольці Дніпропетровського інституту інженерів транспорту. Будівництво почалося навесні 1936 року і закінчилося 6 липня того ж року, коли і відбулося відкриття залізниці. Будувалася дорога, як і всі довоєнні малі магістралі, методом комсомольських суботників.

Дорога включала в себе 2 станції Жовтень і Комсомольськ і платформу Депо імені Чапаєва, поряд з якою розташувалося вагонно-локомотивне депо, мала довжину 1,6 км (більше тбіліської ) і була обладнана телеграфним радіозв'язком, а на станціях був гучномовний зв'язок. Були побудовані два тунелі, протяжністю 10 і 30 метрів, яким дали імена Пушкіна і Маяковського. Перша назва дороги – «Мала Сталінська залізниця».

Поезд с паровозом ЮП-3-01 в тоннеле им  А.С.Пушкина Малая Сталинськая фото Не менш цікава історія виникнення у дороги рухомого складу. Відповідних локомотивів і вагонів поблизу знайти не вдалося. У зв'язку з цим на Дніпропетровському паровозоремонтному заводі комсомольцями було побудовано паровоз ЮП-3-01 (Юний піонер), а також 6 двовісних вагонів. У 1938 році Мала Сталінська отримала у подарунок новенький паровоз серії 159, який також був перейменований у «Юний Піонер» і отримав позначення ЮП-4-12.

Паровозом ЮП-4-95 Днепровской детской ЖД в пгт Выгода(Прикарпатье)  фото Під час війни дорогу було розграбовано та зруйновано, а перший локомотив залізниці отримав значні пошкодження та не підлягав ремонту. Дорогу відновили. У 1958 року на дорогу прибув тепловоз ТУ2-172, а також 3 вагони Pafawag. У 1972 році на дорогу надійшов ще один тепловоз - ТУ2-134. З цього моменту паровоз і старі вагони стали використовуватися рідше. У 1996 році паровоз був переданий на вузькоколійку у Вигоді (Прикарпаття).

Дежурный по перрону пдаёт сигнал машинисту Днепровская детская ЖД фото Дніпровська дитяча залізниця це також позашкільний навчальний заклад, який знайомить школярів із залізничними спеціальностями. Досягнувши певних успіхів в оволодінні знаннями з основних залізничних спеціальностей дітям надається можливість застосувати знання на практиці в управлінні залізницею.

Діти поділені на 5 змін юних залізничників, що загалом складають близько 700 вихованців. Очолює роботу змін орган самоврядування - Рада юних залізничників, яка разом з інструкторами контролює роботу своїх колег і допомагає справлятися з труднощами.

Днепровская детская ЖД построение фото За роки свого існування Дніпровська дитяча залізниця випустила понад 50 тис. юних залізничників, які в майбутньому продовжили навчання у вищих навчальних закладах залізничного транспорту, а потім були працевлаштовані на Придніпровську залізницю й інші залізниці колишнього СРСР. На Придніпровській залізниці Дніпровську дитячу залізницю називають «кузнею кадрів».

До ювілею залізниці у нашій бібліотеці підготовано захід інформаційна година «Перша дитяча залізниця міста», тож приходьте. Також закликаємо приєднатись до святкування разом із дитячею залізницею. А якщо є такі, хто не знайомий, то з приводу ювілею познайомтеся з нашим визначним закладом Дніпровською дитячею залізницею.

четвер, 1 липня 2021 р.

Анонс заходів на липень.


Пропанагда здорового образа жизни плакат

Ще одна добра новина для наших читачів: ми відроджуємо традицію публікування анонсу заходів на місяць. Тепер ви, як і раніше, зможете узнати про заходи, які відбудуться протягом місяця, та взяти в них участь.

02,07 - Книжкова виставка «Коло сімейного читання»
06,07 – Інформаційна година «Перша дитяча залізниця міста»                                     (до 85-річчя відкриття)
13,07 – Вікторина «Приймай вітання спорт»
15,07 – Виставка-панорама «Ювілейна палітра дитячої книги»
16,07 - Інформаційна хвилинка-цікавинка «Країна нескучалія»                                         (до дня поцілунків)
20,07 - Віртуальна прогулянка «Заповідними стежками краю»