середа, 3 березня 2021 р.

 Новий учасник конкурсу і дві нові роботи.

         Дорогі друзі! Бібліотека – філія № 11, яка знаходиться за адресою вул. Осіння, буд. 11а приєдналась до конкурсу екомалюнку 

«Чому Землі потрібна любов?» 

Тепер всі, хто живе поряд з цією бібліотекою, може принести свої роботи до неї.

 Раді вітати нового учасника   конкурсу. Знайомтесь, читач бібліотеки-філії № 11 Принько Артем (8 років), який представив роботу під назвою

«Збережемо тваринок – збережемо Землю».

А разом з Артемом втретє вітаємо добре знайому вам Пронюткіну Ангеліну яка додала для участі у конкурсі роботу під назвою

«Равлик - санітар живої природи».

         Дорогі друзі,  конкурс триватиме ще деякий час. І ми з нетерпінням чекаємо на нові роботи та знайомства з новими учасниками конкурсу. А вся інформація про конкурс ось тут.

Збережемо дику природу - важливу частину нашого навколишнього середовища!


20 грудня 2013 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, якою постановила проголосити 3 березня Всесвітнім днем дикої природи, з метою підвищити рівень обізнаності широкої громадськості в питаннях дикої фауни і флори. А за 40 років до того сталося прийняття іншого важливого документа в сфері захисту природного різноманіття. Називався він Конвенція «Про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою знищення» (Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora, CITES). Днем народження документа стало 3 березня 1973 року.

Лось на лежбище Участь у Конвенції 1973 року не була обов'язковою, але країни, які її підписали, зобов'язані виконувати умови, прописані в даному документі. Сьогодні учасниками Конвенції є 183 держави. СРСР приєднався до учасників СІТЕС в 1976 році, Україна приєдналася до конвенції після розпаду СРСР 14 травня 1999 року. Під захистом СІТЕС знаходяться приблизно 5,8 тисячі видів тварин і 30 тисяч видів рослин.

Всесвітній день дикої природи надає можливість звернути увагу на різноманіття і красу дикої фауни і флори, а також допомагає підвищити інформованість про користь для людини від занять природоохоронною діяльністю. Крім того, цей День нагадує нам про необхідність посилення боротьби зі злочинами щодо дикої природи, що мають далекосяжні економічні, екологічні та соціальні наслідки.

Для того щоб людство і далі мало можливість насолоджуватись різноманіттям флори і фауни та взагалі жити на цій планеті потрібно виховати бережливе ставлення до природи, навколишнього середовища не тільки свого, а й середовища диких тварин та рослин. В цьому невід’ємна роль бібліотек – привернути увагу до цієї проблеми, а особливо дитячих – внести свою вагому частку у екологічне виховання молодого покоління.

Подбрка книг по теме Дикая природа Наша бібліотека постійно проводить різні акції, метою яких є екологічне виховання наших читачів. Саме зараз проходить конкурс дитячого екомалюнку «Чому Землі потрібна любов?»", в якому активно приймають участь читачі не тільки нашої бібліотеки, а взагалі всі діти міста. До Всесвітнього дня дикої природи зроблено невеличку підбірку книг з цієї теми.

За традицією публікуємо різні цікаві факти світу тварин та рослин.

Чёрный аист Фауна України нараховує понад 45 тисяч видів тварин. Серед них переважають комахи (близько 35 тис. видів), майже 3,5 тис. видів інших членистоногих, круглі черв'яки близько 1600 видів, найпростіші понад 1800 видів, 1280 плоских червів та 440 кільчастих червів, хордові близько 800 видів.

Серед хордових переважають птахи, яких налічують 424 види, риб понад 200 видів, ссавців 132 види, плазунів 23 види, земноводних 20 видів.

Найбільший ссавець України Лось, який ще сорок років тому мешкав на більшій частині території України, а на даний час у Запорізькій, Миколаївській, Херсонській, Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій областях та Криму лосі зникли повністю. Причини тому невірне ведення мисливського промислу та браконьєрство. У 2019 році лось включений до Червоної книги України.

Медведица с медвежатами Найбільшим хижаком в Україні є бурий ведмідь, який водиться в Карпатах, де, за даними співробітників Карпатського Біосферного заповідника, восени 2005 року нараховувалось близько 200 тварин. Також поодинокі заходи бурого ведмедя іноді реєструються на півночі Чернігівської та Сумської областей з Брянських лісів (Росія).

Флора України нарлічує понад 27 тисяч видів. Найбільше рідкісних та зникаючих видів у Кримських горах і Карпатах, де зосереджена майже половина всіх ендемічних (тобто з обмеженим ареалом) і близько 30 % усіх рідкісних та загрожених видів.

Лікарськими в Україні визнано майже 250 видів, у тому числі 150 — науковою медициною.

Річковий вугор здатний по мокрій від дощу або роси траві долати значні ділянки суші, перебираючись з одного водоймища в інше і опиняючись таким чином в замкнутих, безстічних озерах.

Найшвидше з птахів в світі бігає страус. Він розвиває швидкість до 70 км / год.

У світі близько 70 тисяч видів павуків і 6 тисяч видів рептилій, при цьому щорічно відкриваються нові види.

Тигри мають смужки не тільки на шерсті, а й на шкірі, а їх кігті сягають довжини 10 см.

У жирафа найбільше серце серед тварин, що живуть на суші. А довжина його язика сягає 45 см.

Дельфіни мають імена, які їм даються при народженні. Це було доведено вченими, коли вони записали свист дельфіна, на який відгукувалося завжди одне й теж дельфінча.

Дельфины выпрыгивающие из воды Акули бояться дельфінів. Вони своїми носами на великій швидкості атакують хижака до його цілковитого знищення. Тому акули, побачивши цих ссавців, рятуються втечею.

Дикі тварини, які найдовше можуть не пити - це щури.

У тілі гусениці більше м'язів, ніж у людини.

Крокодили ковтають камені, щоб глибше пірнути у воду.

У акул є імунітет до раку.

У білок в гнізді завжди є два виходи. Другий потрібен на випадок евакуації.

Не дарма існує приказка - «не буди сплячого ведмедя». Адже пробудження в період сплячки робить його особливо небезпечним, оскільки він нападає на все, що трапляється на шляху.

Майже все своє життя лінивці проводять на деревах, спускаючись не частіше разу на тиждень.

Ведмідь любить ласувати мурахами. Він засовує язика у мурашник, чекає, поки мурахи обліплять його і втягує язика, ковтаючи їх.

Вовки розвивають швидкість до 60 км / год., але не можуть довго тримати такий темп.

понеділок, 1 березня 2021 р.

Третя робота від Ганни.

         Дорогі друзі! Вітаємо втретє добре знайому вам Пронюткіну Ганну, яка додала для участі у конкурс дитячого екомалюнку

«Чому Землі потрібна любов?»

третю роботу під назвою

«Нічний парк на березі Дніпра».

         Дорогі друзі, нагадуємо що конкурс триває. І ми з нетерпінням чекаємо на нові роботи та знайомства з новими учасниками конкурсу та їх ідеями. Всю інформацію про конкурс читайте ось тут.


 Такі звичні та загадкові коти.

(До Всесвітнього дня котів)

         У перший день весни людство відзначає Всесвітній день котів. Кішка супроводжує людину на Землі напевно від самого початку історії людства. Котики давно і по праву заслужили у людей повагу й любов.

         Коти, як і собаки є вірними й незмінними супутниками людини, не дивлячись на те, що характер у них дуже не простий. У різні часи ставлення до котів, чиєю прабатьківщиною вважається Стародавній Єгипет, було різне. Багато переказів, легенд, небилиць, забобонів пов’язано з цими дивовижними істотами. Котам поклонялися, як священним тваринам. Згадаємо хоча б тих-таки давніх єгиптян, яким загрожувала смертна кара, якщо вони ненароком змушені були вбити тварину. Глибоко шанували мурок у Китаї, Кореї, Японії. А от у середньовічній Європі котів, навпаки, переслідували, труїли, винищували, оскільки існувала думка, що у кішок, особливо у чорних, перевтілюються відьми, чаклуни, чародійки. Відголоси цих уявлень живі й донині – боїмося, наприклад, якщо кішка особливо чорна, перебіжить нам дорогу…

         І все ж ми любимо представників цього муркотливого племені. За що? За те, мабуть, що це просто… коти. Кажуть, що кішки лікують від хвороб, допомагають позбутися поганого самопочуття. Зафіксовані випадки, коли мурки рятували людей від неминучої смерті. Яким чином коти дізнаються про необхідність рятувати людей? Відповіді досі не знайдено. Відомо, що коти, втім, як і багато інших тварин, загострено відчувають наближення землетрусу, чи виверження вулкану. Існує версія вчених: пухнастики відчувають ледь чутне двигтіння грунту, яке передвіщає землетрус. Скажемо тільки одне: коти справді істоти незвичайні, які здавна дружать з людиною, і, будучи незалежними, що «гуляють самі по собі», по-своєму віддані їй.

         Якщо ви захочете, любі друзі, дізнатися про них більше – зверніться до праць фелінологів, об’єктом їхніх досліджень саме і є домашні коти. Ну, а вісім нам – і тим хто обожнює мурок, і тим, хто не відчуває до них особливих симпатій, було б непогано пам’ятати один німецький вислів: «Хто котика вб’є – той щастя не знайде».

         До Всесвітнього дня котів в нашій бібліотеці оформлено виставку «Давай знайомитися киця Мура», де ви знайдете багато цікавої та корисної інформації про котиків у книгах, періодичних виданнях та дитячі малюнки з цієї теми. Виставка користується неабияким інтересом наших читачів.



 





субота, 27 лютого 2021 р.

Друга робота від другої сестри.

         Дорогі друзі! Вдруге вітаємо Пронюткіну Ангеліну, яка слідом за сестрою додала для участі у конкурсі дитячого екомалюнку

«Чому Землі потрібна любов?»

другу роботу під назвою

«Острівець живої природи».

                  Дорогі друзі, нагадуємо, що конкурс триватиме. І ми з нетерпінням чекаємо на нові роботи та знайомства з новими учасниками конкурсу. Інформацію про конкурс читайте ось тут.







пʼятниця, 26 лютого 2021 р.

 Відлуння Дня дарування книжок.

         Дорогі друзі! Як відлуння нашої публікації до 
ще дві наші постійні читачки приєднались до акції
«Подаруй бібліотеці книгу».
Тепер ці чудові книжки зможуть читати й інші наші читачі. Виражаємо подяку нашим дарувальникам від імені бібліотеки і всіх читачів!


 Український майстер пригодницько-історичного роману.

(До 100-річчя від дня народження Володимира Малика)

         Захоплюючі пригоди в героїчному минулому наших пращурів, занурення у стародавні часи, навіть уявлення себе серед розгортання подій – такі враження залишають по собі прочитані історичні романи Володимира Малика.

         Володимир Кири́лович Малик (справжнє прізвище — Сиченко)  - український письменник, автор пригодницьких та історичних творів, учасник війни, видатний майстер історичного роману - народився 21 лютого 1921 року в селі Новосілки на Київщині в селянській родині. У 1938 році вступив на філологічний факультет Київського університету. Тоді ж почав складати вірші.

         З початком війни Володимир був змушений перервати навчання - пішов у народне ополчення, працював на оборонних роботах під Києвом та Харковом, був поранений, вивезений до Німеччини, де протягом двох років був у концентраційних таборах. Повернувшись на Батьківщину лише в жовтні 1945 року пішов вчителювати у рідну Ясногородську середню школу. Університет Володимир Малик закінчив заочно у 1950 році. Щоб позбавитись переслідуваннь МВС молодий учитель у 1953 році переїхав на Полтавщину, до міста Лубни.

         В Лубнах Володимир Малик починає писати перші історичні оповідання. Одна за одною виходять казки-легенди для молодших читачів «Журавлі-журавлики» (1957 р.), «Чарівний перстень» (1959 р.), «Месник із лісу» (1962 р.), «Воєвода Дмитро», «Микита Кожум'яка», «Червона троянда (1963 р.)».

         Читачам Володимир Малик найбільш відомий, як автор історичних романів. Серед них найпопулярніші тетралогія «Таємний посол» (до якого входять романи «Посол Урус-шайтана» (1968 р.), «Фірман султана» (1969 р.), «Чорний вершник» (1976 р.) і «Шовковий шнурок» (1977 р.)., романи «Князь Кий» (1982 р.), «Чумацький шлях»(1993 р.), «Горить свіча»(1992 р.), «Черлені щити» (1985 р.) та останній роман «Князь Ігор. Слово о полку Ігоревім».

         До подій сучасності письменник звертається у популярних повістях «Чорний екватор» (1960 р. - про повстання народу Кенії проти англійських колонізаторів у 1952—1956 роках), «Слід веде до моря» (1975 р. - присвячена сучасній школі), «Двоє над прірвою» (1983 р. - про боротьбу радянської молоді проти нацистів в роки Великої Вітчизняної війни), «Новачок» (1965 р. – про звичайного школяра, який не дозволив «Чорним археологам» привласнити дуже кошторисні археологічні знахідки).

         Як літературний критик Малик залишив по собі літературно-критичний нарис «Олесь Донченко» (1971 р.) та низку рецензій на твори українських прозаїків.

          За досягнення в галузі літератури у 1983 році Володимиру Малику була присуджена премія Імені Лесі Українки.

         Сучасники розповідають про письменника як про чесну, скромну та добру людину, яка допомогла багатьом початківцям порадами та вивіла їх на широкий літературний шлях. Все своє життя письменник прожив гідно, у великих творчих та плідних трудах.

         Письменника не стало з нами 31 серпня 1998 року.  У пам'ять про письменника Лубенською міською радою у 2001 р. за пропозицією Фонду імені Володимира Малика «Слово» та редакції газети «Лубенщина» засновано Премію імені В. Малика для відзначення письменників, літераторів, науковців, працівників освіти й культури, журналістів, митців, ділових людей, громадських та державних діячів.