понеділок, 15 листопада 2021 р.

Про толерантність.

Любі друзі! Сьогодні у нас година спілкування, під час якої ми з’ясуємо таке поняття, як толерантність.

«Толерантність - це мистецтво жити з іншими людьми та з іншими ідеями», - вважав колишній секретар ООН Кофі Аннан. Толерантністю називають терпимість до людей іншої національності, іншої раси тощо.

Людям, що живуть у сучасному світі, де інтереси країн і цілих континентів тісно переплетені, слід вчитися поважати одне одного. Для заохочення цього 16 листопада 1995 року ЮНЕСКО прийнято Декларацію принципів толерантності. В пам’ять про цю подію 16 листопада визначається День толерантності.

Отже толерантність  - це не лише необхідна складова сучасної культури, але й універсальна цінність людства. Це терпимість до чужих думок, вірувань, поведінки, доброзичливість, визнання за кожною людиною права бути іншим і поважати ці права. Толерантність – це прощення, повага до людської гідності, милосердя, співчуття, доброта.

Кожен з нас думає про своє подальше життя, про майбутнє. Кожен хоче жити красиво і в добробуті. Але не забувайте про душу. Дбаючи про матеріальне не забувайте про духовні цінності. Які ж духовні цінності притаманні людині? Милосердя і доброта – два крила, на яких тримається людство. З давніх-давен гарні стосунки між людьми, взаємопідтримка, милосердя, любов, яка спонукає нас до доброти, були основними в житті

І про це говорить народна мудрість:

-         Хто людям добра бажає, той і собі має.

-         Велике діло – добре слово.

-         Доброго тримайся – поганого цурайся.

Ну що ж, підходить до завершення наша година спілкування. Ми віримо, що запалений вогник доброти поселиться в ваших серцях, і з ним ви будете йти по життю до своєї мети.

Також про толерантність ви можете подивитись ось тут.



 

понеділок, 8 листопада 2021 р.

 

Велика книга почуттів.

Знайомимо з новинками

Любі читачі! Хтось із вас вже дорослий, хтось – ще зовсім малий, але навіть наймолодші іноді стикаються з раптовими й складними почуттями. Бо любов, радість, гнів, сором чи сум переживають не лише дорослі. Ні-ні, ці почуття приходять до кожного з нас, навіть до малюків. Ще й кожного дня. Й переживання не завжди приємні.

Навряд комусь подобається відчувати ненависть, відразу чи хвилювання. Але до цього можна приготуватися - і тоді непрохані гості швидко підуть геть. Як?

Про це ви дізнаєтеся з «Великої книги почуттів». Завдяки цій книжці Гжегожа Касдепке, жодні почуття й цінності вас більше не лякатимуть.

Приємного читання, любі друзі!

P.S. До речі, наприкінці кожного оповідання є практичні поради для дітей та дорослих.

Також про нові книги можна подивитись ось тут.

понеділок, 25 жовтня 2021 р.

 

Епізод з визволення Дніпропетровська.

(До річниці визволення Дніпропетровська та Дніпродзержинська)

Широко відомо, що наше місто Дніпропетровськ та його місто-супутник Дніпродзержинськ були звільнені 25 жовтня 1943 року в результаті наступу військ 3-го Українського фронту під командуванням генерала армії Малиновського ударами, що сходяться, з Аульського плацдарму і плацдарму в районі села Військове. Також відомо, що значний внесок у визволення міста зробили дії 152-ї стрілецької дивізії наступаючої з плацдарму в районі 1-ї Діївки-СухачІвки та 39-ї гвардійської барвенківської дивізії, яка форсувала Дніпро та наступала з району Старих Кодак.

Сьогодні ж хотілося зупинитися на менш відомих бойових діях по визволенню нашого міста.

Для розвідки боєм у центральній частині міста та захоплення полоненого  у 573-му стрілецькому полку  195–ї стрілецької дивізії була створена розвідгрупа у складі 52 чоловік, яку очолив старший лейтенант Роман Стародубцев.

У ніч на 3 жовтня розвід. група на восьми човнах відійшла від острова, розташованого східніше залізничного мосту. Десантникам не вдалося непомітно перетнути Дніпро. Недалеко від правого берега ворог відкрив кулеметно-автоматний вогонь – п’ять човнів було розбито або пошкоджено, декілька чоловік загинуло, були поранені. Досягнувши правого берега, десантники зав’язали бій. Поранених Стародубцеву вдалося відразу переправити на лівий берег.

Командир відділення автоматників Микола Іванович Фоменко, який в подальшому проживав у нашому місті, також був поранений та переправлений на лівий берег. Фоменко після війни розшукав учасників десанту, які залишилися живими. Їхні спогади і відкрили нам як розвивалися події на зайнятому п'ятачку.

По рації на лівий берег донесли, що десант на правому березі зайняв кругову оборону в районі річкового порту і веде бій. Десантники, зайнявши блокгауз і захопивши ще декілька складських приміщень на березі Дніпра, мужньо відбивали контратаки супротивника, який намагався їх знищити. Протягом дня 3 жовтня фашисти підтягнули підкріплення і почали контратакувати десантників. Їм вдалося роз’єднати десант на дві групи. Рацію було пошкоджено. Зв’язку з лівим берегом не було, а значить і підтримки артилерії. Невдовзі почали закінчуватися боєприпаси та харчі.

 Скільки йшли бої на плацдармі, встановити неможливо. В ході бою багато десантників загинуло та було поранено, а тим які залишилися живими, Стародубцев віддав команду плавом добиратися на лівий берег до своїх.  Наскільки відомо прорватися та перепливти ріку не вдалося нікому. Холодні води Дніпра поглинули Р. Стародубцева, Вороніна, Замахаєва, Сучкова інші лишилися на правому березі.

Як підсумок цієї операції було з’ясовано, що в Дніпропетровську багато військових частин, а поруч із річковим портом жандармерія. Було прийняте рішення не форсувати Дніпро у межах міста.

З метою увічнення пам’яті десантників з розвід. групи старшого лейтенанта Романа Стародубцева та їх подвигів у 1973 році перед будівлею Річкового вокзалу встановлено камінь на згадку висадки десанту, а сама площа перед Річковим вокзалом у 1980 році перейменована на площу Десантників.

Вітаємо всіх з річницею визволення Дніпропетровска та Дніпродзержинська від німецько-фашистських загарбників!

Також про оборону та визволення міста Дніпропетровськ можна подивитись ось тут.

середа, 6 жовтня 2021 р.

 

«Джури»

Козацькі пригоди

Дорогі друзі!

Наближається День українського козацтва.

-         А в Україні що?!

-         Кожний хлопець  - то є козак!

-         Правильно. Майбутній.

А як стати справжнім козаком? Про це ми можемо дізнатися з серії книжок Володимира Рутківського «Джури». На прикладі пригод своїх юних (і на протязі серії дорослішаючих) героїв Грицика, Санька, Демка, Телесика та козака Швайка автор показує нам як ставали козаками наші далекі предки, які випробування чекали їх на цьому нелегкому шляху, і як вони їх долали.

Тому той, хто хоче стати справжнім козаком, той, хто хоче знати більше про життя козаків, та той, хто просто хоче почитати цікаву пригодницьку книгу, йде до бібліотеки та обирає одну з книг Володимира Рутківського серії «Джури».

Також про книгу "Джури козака Швайки" ви можете подивитись ось тут.

пʼятниця, 1 жовтня 2021 р.

Анонс заходів на жовтень.


Пропанагда здорового образа жизни плакат

01,10 - Творча година: «На музичній хвилі» (до Міжнародного дня музики).
13,10 - Пізнавальна бесіда: «Покровителька українського козацтва».
18,10 - Краєзнавча бесіда: «У місті є такий куточок» (до 90-річчя ботанічного саду).
21,10 - Книжкова виставки: «Гриміла канонада над Дніпром».
22,10 - Загадкова вікторина: «Заповідні куточки Дніпра».
25,10 - Розвідка-пошук: «Ігорю Клюєву -земляки».