Співець російської природи. 

 (До дня народження Михайла Пришвіна)

         «Співець російської природи», як казав про нього К.Паустовський, Михайло Пришвін володів «досконалим вмінням надавати гнучким сполученням простих слів майже фізичну відчутність всьому» - , так казав про нього Максим Горький.

         Російський дитячий письменник, прозаїк, публіцист, мандрівник, журналіст, фотограф, краєзнавець, агроном Михайло Михайлович Пришвін народився 4 лютого 1873 року у селі Хрущево-Левшино, Соловйовської волості, Єлецького повіту, Орловської губернії. Хлопчик рано лишився без батька, який до того ж залишив його матері окрім п’яти дітей ще й розорений маєток. Але ж мати Пришвіна впоралась та змогла дати дітям достойну освіту.

         За зв'язок з соціал-демократичною організацією та марксистами у 1897 році Михайла було заарештовано та він пробув рік у тюрмі, був засуджений до року ув’язнення і повернувся в своє село під гласний нагляд поліції із забороною проживати у великих містах імперії. Тому навчався Пришвін за кордоном. Спочатку у Лейпцигській торговельній школі і далі в Лейпцигському університеті, де навесні 1902 року отримав диплом інженера-землевпорядника та повернувся на батьківщину.

          Під час роботи агрономом Михайло Пришвін написав декілька книг та статей по агрономії. З 1905 року став працювати кореспондентом у ліберальних газетах. У 1906 - 1907 роках здійснив великі мандрівки по півночі Росії та Скандинавії, під час якої пише подорожні нариси та стає відомим у літературних колах. Вже в 1906 році Пришвін почав фотографувати для своєї книги «В краю непуганых птиц», а в подальшому з 1920-х років став постійно використовувати фотографію і називав себе «художником світла». 

         Майже всі твори Пришвіна, опубліковані під час життя, присвячені описам власних вражень від зустрічей з природою, описи ці відрізняються надзвичайною красою мови. Найвідоміші твори Пришвіна для дітей «Кладовая солнца», «Календарь природы», «Лесная капель», «Жень-Шень» та інші. Сам Пришвін своєю головною книгою вважав «Щоденники», які він вів протягом майже півстоліття (1905-1954 роки) і обсяг яких в кілька разів більше найповнішого, 8-томного зібрання його творів. Опубліковані після скасування цензури в 1980-х роках, вони дозволили по-іншому поглянути на М. М. Пришвіна і на його творчість. Постійна духовна робота, шлях письменника до внутрішньої свободи докладно і яскраво простежується в його багатих спостереженнями щоденниках.

    У своїй творчості Пришвін дослідив найважливіші питання людського буття, розмірковуючи про сенс життя, релігії, взаємини чоловіка і жінки, про зв'язок людини з природою.