субота, 27 лютого 2021 р.

Друга робота від другої сестри.

         Дорогі друзі! Вдруге вітаємо Пронюткіну Ангеліну, яка слідом за сестрою додала для участі у конкурсі дитячого екомалюнку

«Чому Землі потрібна любов?»

другу роботу під назвою

«Острівець живої природи».

                  Дорогі друзі, нагадуємо, що конкурс триватиме. І ми з нетерпінням чекаємо на нові роботи та знайомства з новими учасниками конкурсу. Інформацію про конкурс читайте ось тут.







пʼятниця, 26 лютого 2021 р.

 Відлуння Дня дарування книжок.

         Дорогі друзі! Як відлуння нашої публікації до 
ще дві наші постійні читачки приєднались до акції
«Подаруй бібліотеці книгу».
Тепер ці чудові книжки зможуть читати й інші наші читачі. Виражаємо подяку нашим дарувальникам від імені бібліотеки і всіх читачів!


 Український майстер пригодницько-історичного роману.

(До 100-річчя від дня народження Володимира Малика)

         Захоплюючі пригоди в героїчному минулому наших пращурів, занурення у стародавні часи, навіть уявлення себе серед розгортання подій – такі враження залишають по собі прочитані історичні романи Володимира Малика.

         Володимир Кири́лович Малик (справжнє прізвище — Сиченко)  - український письменник, автор пригодницьких та історичних творів, учасник війни, видатний майстер історичного роману - народився 21 лютого 1921 року в селі Новосілки на Київщині в селянській родині. У 1938 році вступив на філологічний факультет Київського університету. Тоді ж почав складати вірші.

         З початком війни Володимир був змушений перервати навчання - пішов у народне ополчення, працював на оборонних роботах під Києвом та Харковом, був поранений, вивезений до Німеччини, де протягом двох років був у концентраційних таборах. Повернувшись на Батьківщину лише в жовтні 1945 року пішов вчителювати у рідну Ясногородську середню школу. Університет Володимир Малик закінчив заочно у 1950 році. Щоб позбавитись переслідуваннь МВС молодий учитель у 1953 році переїхав на Полтавщину, до міста Лубни.

         В Лубнах Володимир Малик починає писати перші історичні оповідання. Одна за одною виходять казки-легенди для молодших читачів «Журавлі-журавлики» (1957 р.), «Чарівний перстень» (1959 р.), «Месник із лісу» (1962 р.), «Воєвода Дмитро», «Микита Кожум'яка», «Червона троянда (1963 р.)».

         Читачам Володимир Малик найбільш відомий, як автор історичних романів. Серед них найпопулярніші тетралогія «Таємний посол» (до якого входять романи «Посол Урус-шайтана» (1968 р.), «Фірман султана» (1969 р.), «Чорний вершник» (1976 р.) і «Шовковий шнурок» (1977 р.)., романи «Князь Кий» (1982 р.), «Чумацький шлях»(1993 р.), «Горить свіча»(1992 р.), «Черлені щити» (1985 р.) та останній роман «Князь Ігор. Слово о полку Ігоревім».

         До подій сучасності письменник звертається у популярних повістях «Чорний екватор» (1960 р. - про повстання народу Кенії проти англійських колонізаторів у 1952—1956 роках), «Слід веде до моря» (1975 р. - присвячена сучасній школі), «Двоє над прірвою» (1983 р. - про боротьбу радянської молоді проти нацистів в роки Великої Вітчизняної війни), «Новачок» (1965 р. – про звичайного школяра, який не дозволив «Чорним археологам» привласнити дуже кошторисні археологічні знахідки).

         Як літературний критик Малик залишив по собі літературно-критичний нарис «Олесь Донченко» (1971 р.) та низку рецензій на твори українських прозаїків.

          За досягнення в галузі літератури у 1983 році Володимиру Малику була присуджена премія Імені Лесі Українки.

         Сучасники розповідають про письменника як про чесну, скромну та добру людину, яка допомогла багатьом початківцям порадами та вивіла їх на широкий літературний шлях. Все своє життя письменник прожив гідно, у великих творчих та плідних трудах.

         Письменника не стало з нами 31 серпня 1998 року.  У пам'ять про письменника Лубенською міською радою у 2001 р. за пропозицією Фонду імені Володимира Малика «Слово» та редакції газети «Лубенщина» засновано Премію імені В. Малика для відзначення письменників, літераторів, науковців, працівників освіти й культури, журналістів, митців, ділових людей, громадських та державних діячів.










четвер, 25 лютого 2021 р.

Нова робота на конкурс дитячого екомалюнку.

         Дорогі друзі! Вдруге вітаємо Пронюткіну Ганну, яка представила на конкурс дитячого екомалюнку 

«Чому Землі потрібна любов?»

другу роботу під назвою

          «Збережемо водойми та ліси навколо них для нащадків».

         До завершення конкурсу ще є певний час. І ми з нетерпінням чекаємо на нові роботи та знайомства з новими учасниками конкурсу та їх ідеями. Повну інформацію про конкурс читайте ось тут.


середа, 24 лютого 2021 р.

 Великі брати-казкарі.

(До 235-річчя від дня народження Вільгельма Грімма)

         Всесвітньо відомі казкарі брати Грімм почали захоплюватись  казками дуже рано. Якоб та Вільгельм були старшими братами у багатодітній сім’ї, тому часто вони були змушені розповідати (і вигадувати) казкові історії молодшим сестричці та трьом братикам.

         З 1806 року брати Грімм почали систематично збирати і записувати народний фольклор. Самі брати це вважали рятуванням давніх переказів. Вони записали і літературно опрацювали величезну кількість казок, легенд, народних переказів, які вийшли в світ під назвами «Дитячі і родинні казки» (том 1-2, 1812-1814 роки) та «Німецькі перекази» (том 1-2, 1816-1818 роки).

         Характерною рисою творів братів Грімм є їхня близькість до народних. Творчий дух народу є першоосновою літературних казок братів. В них утверджуються висока людяність, працьовитість, справедливість, моральна вищість простих людей.

         Нашому читачу брати Грімм відомі за такими творами, як «Хлопчик-Мізинчик», «Білосніжка», «Спляча красуня», «Червона шапочка», «Попелюшка»,  «Вовк і семеро козенят», «Бременські вуличні музиканти», «Семеро хоробрих», «Пані Метелиця», «Розумна Ельза», «Хоробрий кравчик» та іншими.

        Незважаючи на те що всьому світові брати Грімм відомі, як казкарі, написання казок не було їх головною справою. Ще з часів навчання у Марбурзькому університеті вони почали лінгвістичні та філологічні дослідження, які завершилися потім законом Гріммів та збиранням і виданням народних казок. А в подальшому і до роботи над їх головною працею - словником німецької мови, перший том якого було опубліковано в 1854 році.

         Казки братів Грімм перекладені майже на всі мови світу. Українські переклади виконані Євгеном Поповичем, Сидором Сакидоном, Євгеном Кротевичем, Оксаною Іваненко та іншими.

         В нашій бібліотеці до ювілею Вільгельма Грімма ми зробили невелику добірку книжок братів Грімм. Казки братів Грімм користуються незмінною популярністю наших читачів.





 



Рандеву з книгою «Читайте з нами українською».

(Новинки сучасної української книги)

         Сьогодні на хвилі успіху молоде покоління письменників України. Їх представляють імена таких перспективних молодих авторів, як Андрій Кокотюха, Марія Матіос, Степан Процюк, Галіна Кирпа, Сергій Гридін та інші. Їх книги є в нашій бібліотеці.

         У дітей середнього та старшого віку вони викликають незмінну зацікавленість. Їх книги – для вас. Вони змушують вас скоріше дорослішати, задовольняють ваше нестримне прагнення до нового, незвичайного. Допомагають вирішувати конфлікти, знайти порозуміння зі світом, подолати труднощі.

         Гострі сюжети та герої їх книг змушують відчувати багатогранність життя, відчувати драйв, небезпеку, іноді навіть страх. Радять як упоратися з першим почуттям закоханості.

         Їх книги дуже добрі, ніжні, уважні, ваші друзі та порадники. Запрошуємо до виставки!

         Читайте сучасні українські книжки!

         Читайте українською!





вівторок, 23 лютого 2021 р.

Лишилося два дні до завершення поетичного флешмобу!

         Дорогі друзі! Всім, хто забувся, або ж не знав нагадуємо, що до завершення поетичного флешмобу з читання віршів Лесі Українки 

"Дзвінка струна Лесиного слова"

залишилося два дні.

         Навіть якщо Ви й не знали і не готувалися, все одно ще можете встигнути прийняти участь. Інформація про флешмоб ось тут.




  Перлина української літератури. 

Книга-ювіляр 2021 року.

(До 110-річного ювілею від створення драми-феєрія «Лісова пісня»)

           Інші будуть співці по мені,

           Інші будуть лунати пісні,

Вільні, гучні, одважні та горді

Поєднаються в яснім акорді

           І полинуть у ті небеса,

           Де сіяє одвічна краса,

Там на їх обізветься луною

Пісня та, що не згине зо мною.

         Драматургія Лесі Українки справедливо вважається вінцем її творчості. Схильна до філософських і громадських спорів вона дуже цінувала діалектику думки. І в ідейних конфліктах між її героями та героїнями відчувається відлуння подій і явищ, що хвилювали поетесу.

         Володіння багатьма мовами та цікавість до народного фольклору, історії та звичаїв дозволяло Лесі легко перевтілюватися та вільно відчувати себе в усіх віках та серед різних народів. Вміння глибоко і самостійно мислити відкрило перед поетесою можливості перетлумачувати давно знайомі людству образи і легенди.

         З початку двадцятого століття драматична поема стає провідним жанром Лесі Українки. Один за одним з’являються твори, яким, як підкреслив Академік Олександр Білецький, належить чільне місце не лише в українській літературі, а й загалом у «європейській драматургії початку XX віку»: «Одержима» (1901рік), «Вавілонський полон» (1903 рік), «На руїнах» (1904 рік), «В катакомбах» (1905 рік), «Кассандра» (1907 рік), «Руфін і Прісцілла» (1908 рік), «У пущі» (1909 рік), «Бояриня» (1910 рік), «Лісова пісня» (1911 рік), «Оргія» (1913 рік).

         Не зважаючи на те, що події відбуваються в інших краях і в давні часи, проблеми, які поетеса підіймала у цих творах, суголосні устремлінням сучасників поетеси. Леся прославляє раба-неофіта, який йде «… за волю проти рабства…», художника Річарда Айрона, який відстоював свободу творчості, адвоката Мартіана, який живе і бореться за для загального блага. Самозречення, відмова від особистого, боротьба і мужність - ось риси, які прославляє Леся Українка.

         Не применшуючи значення «чужодальніх» творів, підкреслимо, що саме «Лісова пісня» є вершиною творчості Лесі Українки.

         Ще п’ятирічною дівчинкою Леся почула розповідь про Мавку – витворену народною фантазією лісову красуню. Через багато літ, вже написавши драму-феєрію «Лісова пісня», поетеса у листі до матері зізналася: «Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділася мавка. І над Нечимним вона мені мріла, як ми там ночували – пам’ятаєш? – у дядька Лева Скулинського… Видно вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» - я й сама не збагну чому. Зчарував мене сей образ на весь вік».

         В основі «Лісової пісні»  лежить соціальна тема викриття дрібновласницької моралі, користолюбства та розрахунку. Мавка постає символом високої духовності, втіленням авторських мрій про людину вільну, прекрасну, з ясним «огнем в душі». Покохавши Лукаша, простого сільського хлопця, дивно граючого на свирілі, Мавка не може жити без нього. Вона залишає фантастичних мешканців лісу і йде до людей. Тут спостигає її гірке розчарування. Мавці чужі і незрозумілі грубі егоїстичні риси обивателів, з якими їй довелося зіткнутися. Її чиста свята любов до Лукаша була ображена і зневажена.

         Леся Українка розкриває все низьке і вульгарне в людях, але при цьому показує, що благородні прагнення не залишаються неоціненими. Як би підкріплюючи свою думку, що не все в світі людей гідно осудження. Створивши образ старого дядька Лева, його благородними рисами поетеса додала контрасту з бездушністю і користолюбством жалюгідних обивателів – матір’ю Лукаша та його дружиною Килиною. Дядько Лев - мудрий і чуйний старий – відчуває могутні творчі сили природи і гаряче любить її.

         Мавка ж, зазнавши страждань і переможена прозою життя, не втратила віри в те, що майбутнє за такими, як вона: «Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає…»

         Багата образна мова, якою написаний твір, оригінальне трактування слов’янської міфології, майстерне використання народнопісенних засобів при розкритті внутрішнього світу персонажів, розмаїття ритміки – все це переконливо засвідчує, що «Лісова пісня» є перлиною в усій українській літературі.

         Драма «Лісова пісня» вперше була поставлена 22 листопада 1918 року в Київському драматичному театрі, і далі починає свій тріумфальний похід до читача, глядача та інших цінувальників культури. За свої 110 років драма пережила величезну кількість постанов у різних театрах світу, отримала підтримку та набула популярності у різних народів (була навіть перекладена бенгальською мовою).

         У 1936 році український композитор Михайло Скорульський створив балет «Лісова пісня», вперше поставлений у 1946 році в Києві. У 1957 році відбулися прем'єри опери «Лісова пісня» українського композитора Віталія Кирейка у Львові і оперній студії Київської консерваторії. У 1961 році у Великому театрі СРСР відбулася постанова балета «Лісова пісня» композитора Германа Жуковського (лібрето М. Габовича, постановники О. Тарасова, О. Лапаурі) і майже одночасно прем'єра кінофільму «Лісова пісня» за постановою режисера Віктора Івченка, знятого на кіностудії ім. Олександра Довженка. У 1976 році вийшов короткометражний мультиплікаційний фільм «Лісова пісня» за постановою режисера Алли Грачової знятий на кіностудії «Київнаукфільм». У 1981 році вийшов український фільм-казка «Лісова пісня. Мавка» знятий на кіностудії ім. Олександра Довженка за постановою режисера Юрія Іллєнка. У 1987 році український композитор Мирослав Волинський написав оперу «Лісова пісня», прем'єра якої відбулася у Кам'янці-Подільському на фестивалі «Опера в мініатюрі» у 2017 році.

         Відомо ще про зйомку 3D мультфільму «Мавка. Лісова пісня» і розробку комп’ютерної гри «The Forest Song». Таким чином можна побачити, що драма «Лісова пісня» стала справжнім народним твором.



неділя, 21 лютого 2021 р.

Дві нові роботи від двох сестер.

         Дорогі друзі, раді вітати нових учасниць конкурсу екомалюнку «Чому Землі потрібна любов?» Знайомтесь, сестри Пронюткіни Аня (8 років) та Ангеліна (6 років).

         Аня представила роботу під назвою 

«Бережіть різноманіття світу тварин».

Робота ж Ангеліни називається 
«Хай море завжди буде чистим».

         Дорогі друзі, конкурс триватиме ще деякий час, і ми з нетерпінням чекаємо на нові роботи та знайомства з новими учасниками конкурсу. А вся інформація про конкурс ось тут.



субота, 20 лютого 2021 р.

 Міжнародний день рідної мови.

         Щороку 21 лютого народи нашої планети святкують День рідної мови. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року. Першим Міжнародним днем рідної мови за пропозицією Бангладеш ЮНЕСКО проголосило 21 лютого 2000 року.

         Це незвичайне свято і визначають його по-особливому. В цей день люди нагадують одне одному як важливо берегти рідну мову. Адже мова це великий скарб народу. Мову не вигадаєш, не витвориш за рік, чи два. Вона твориться віками, тисячоліттями. І творить її весь народ. Мудро чинить той народ, який вчиться рідної мови у дідів-прадідів, розмовляє нею, пише, співає, думає. І, звичайно ж, передає її своїм дітям і онукам.

         Якщо ж народ говорить чужою мовою, а своєї не шанує, цурається, то вона в’яне і гине. Так зникло дуже багато мов. І народи, які не вберегли рідної мовите тепер мусять розмовляти чужими. Українці щасливі, бо мають свою державу – Україну і свою українську мову. Наша ж мова одна з найрозвиненіших у світі. Вона барвиста співуча й лагідна. То ж кожен з нас і всі ми гуртом маємо плекати й берегти найкращу квітку Землі – українську мову.

       Населення України розмовляє на багатьох мовах. Окрім української та російської виділяють ще 16 мов національних меншин. Це наше різноманіття та культурна спадщина. Їх також треба берегти, бо саме в нашому різноманітті і є наша сила і велич.

         В нашій бібліотеці оформлені виставки «Наша мова – пісня солов’їна» та «Душа народу бринить у слові», де представлена література про українську мову для дітей всіх вікових груп.


Друге читання від Гейбатова Вюсала.


Вюсал читає вірш Дорогі друзі! Вдруге вітаємо,

Гейбатова Вюсала

який, взявши участь у поетичному флешмобі з читання віршів Лесі Українки

"Дзвінка струна Лесиного слова",

вирішив не зупинятися на одному вірші майстрині художнього слова записавши відеоролік з читанням вірша

«Як дитиною бувало».

А тим хто ховає свої таланти нагадуємо: до завершення флешмобу залишилося лише шість днів враховуючи і сьогодні. Покваптеся, бо не встигнете!

В пам’ять про загиблих 20 лютого.

         20 лютого 2014 року сталась жахлива трагедія. Злочинна група з вогнепальної зброї нанесла поранення сотням українців. Від вогнепальних поранень

загинули 53 людини

(49 протестувальників та 4 правоохоронця), при цьому більше десятка були вбиті наповал. На жаль злочинців до нашого часу не покарано.

         Пам’ятаємо, тужимо … та сподіваємося, що злочинці будуть покарані.

четвер, 18 лютого 2021 р.

Три нові роботи для участі у конкурсі екомалюнку.

         Дорогі друзі! Надійшло три нові роботи для участі у конкурсі екомалюнку «Чому Землі потрібна любов?»

    Марія Станкевич (15 років) читачка бібліотеки-філії № 6   мріє стати екологом. Машу турбують наслідки діяльності людини у Антарктиді і вона представила на конкурс свою роботу під назвою:

"Антарктида: екологія континенту під загрозою"

         Маленька читачка бібліотеки-філії № 2 Попова Ангеліна (5 років) представила дві роботи на тему збереження зелених насаджень Землі із спільною назвою 
«Збережемо легені планети».
    Нагадуємо, що конкурс екомалюнку 
«Чому Землі потрібна любов?»
триватиме до кінця квітня, то  ж з нетерпінням чекаємо нових робіт та знайомства з новими учасниками конкурсу. 







Друга учасниця флешмобу серед читачів нашої бібліотеки.


Чуйкр Вероника читает стихотворение Леси Украинки «Останні квіти» Не встигли ми опублікувати повідомлення про першого нашого читача, який взяв участь у флешмобі на честь 150-річчя Лесі Українки, як вже з’явилась друга учасниця.

Вітаємо вже знайому вам Чуйко Вероніку , яка також вирішила взяти участь у поетичному флешмобі з читання віршів Лесі Українки

"Дзвінка струна Лесиного слова".

Бачите, що дівчинка серйозно готувалась до читання?

А у вас є свої ідеї? Не соромтеся, дайте проявитися вашому талантові!

З нетерпінням чекаємо знайомства з новими учасниками та їх ідеями!