«Сумлінний майстровий».

(до дня народження Антона Павловича Чехова)

    Антон Павлович Чехов - всесвітньо відомий російський письменник, прозаїк, драматург, лікар, Почесний академік Імператорської Академії наук з розряду красного письменства - народився 29 січня 1860 року у місті Таганрог Катеринославської губернії. Піспя навчання у грецькій школі Антон поступив до Таганрозької гімназії. У гімназії формувалося його бачення світу, любов до книг і театру; тут він отримав свій перший літературний псевдонім - «Чехонте», яким його нагородив вчитель Закону Божого Федір Платонович Покровський; тут почалися його перші літературні та сценічні досліди.

    В Таганрозькому театрі Чехов вперше побував у 13 років і невдовзі став пристрасним шанувальником сценічного мистецтва. Під час навчання у гімназії Чехов видавав гумористичні журнали, в яких вигадував підписи до малюнків, писав оповідання і сценки. Перша драма «Безотцовщина» була написана ним в 18 років також під час навчання в гімназії.

    Антон Павлович Чехов створив понад п'ятсот різних творів багато з яких стали класикою світової літератури. Особливу увагу звернули на себе «Степь», «Скучная история», «Дуэль», «Палата № 6», «Дом с мезонином», «Душечка», «Попрыгунья», «Рассказ неизвестного человека», «Мужики», «Человек в футляре», «В овраге», «Детвора», «Драма на охоте».Чехов один з найвідоміших драматургів світу. Його твори перекладені більш ніж на сто мов. Його п'єси, особливо «Иванов». «Чайка», «Три сестры» і «Вишнёвый сад», на протязі більше ста років ставляться в багатьох театрах світу.

    Чехов великий письменник-подвижник, людина рідкісної мужності, який уособлює собою вищу моральну силу мистецтва. Натхнений художник, який скромно називає себе «сумлінним майстровим». Чехов залишив вражаючі з досконалості і навіть в чомусь загадкові за впливом на нас твори. Його об’єктивний реалізм пронизаний найтоншими душевними рухами здібний викликати художнім зображенням майже ілюзії дійсного життя. Фінали його оповідань, як правило не завершені до кінця, залишаються відкритими, а думка завжди закінчена, завжди висловлена  до кінця.

    Про постійно зростаючу славу російського генія мудро сказав Лев Толстой: «Достоїнство творчості Чехова полягає в тому, що воно зрозуміло і споріднене не тільки кожному росіянину, але й кожній людині взагалі. А це головне».