Будьте Здорові!

(До Всесвітнього дня здоров’я)

Сьогодні на календарі - 7 квітня, а це значить, що прийшло свято – Всесвітній день здоров’я! Кожен рік у країнах, що входять у Всесвітню організацію охорони здоров’я (ВООЗ), відзначається це свято.

Мета святкування - підкреслити важливість здоров’я кожної людини і людства у цілому. Здоровий спосіб життя сьогодні це вимога часу. Бути здоровим – це актуально, модно і престижно. У цей день проходять різні заходи, присвячені пропаганді здорового способу життя. Кожен рік кампанія проходить під певним девізом. Цього року цей девіз, напевно, присвячений боротьбі з пандемією коронавірусу: «Збудуємо більш справедливий, більш здоровий світ!»

За всіх часів, в будь-якому віці, за будь-якої пори року повсюдно у просторі для усього живого найважливішим за все є здоров’я. А здоров’я слід берегти замолоду.

Тож ми в нашій бібліотеці піклуємося про свого читача та активно займаємося пропагандою здорового способу життя. До уваги читачів пропонуємо книжкову виставку «Чисті руки – запорука здоров’я». Ця виставка зараз дуже актуальна у зв’язку з пандемією. На виставці корисні та цікаві книжки, які розкажуть та покажуть на що здатна людина, котра бажає собі здоров’я. Ця виставка зацікавить будь-кого. А книжкова виставка «Звичка, що вбиває» голосно та впевнено каже «Ні!» усім шкідливим звичкам. Діти будь-якого віку затримуються біля неї часто на довгенько. Якщо ви побажаєте відвідати нашу бібліотеку (на сайті віртуально, чи реально у житті), Вас чекає окрім виставок дружня бесіда та інформ-хвилинка, яка стосується здоров’я.

Найчастіше людина починає замислюватися про свій спосіб життя і здоров’я, коли наздоганяє якась проблема, з’являється якась хвороба чи нездужання. Турбота про своє здоров’я не має бути проблемою, а повинна бути способом життя.

Ось шість найважливіших правил здорового способу життя:

1) Правильне харчування. Більше фруктів, овочів; ніяких гамбургерів, чіпсів та іншої гидоти.
2) Активність. Будьте активними, життєрадісними і відкритими до світу.
3) «Ні!» - шкідливим звичкам.
4) Правильний розпорядок дня.
5) Позитивний настрій. Не зациклюйтеся на невдачах і промахах.
6) Дбайливе ставлення до себе.

Отже старайтесь дотримуватись наступних принципів:

- живіть в злагоді з собою;
- вчиться радіти життю;
- менше хвилюйтеся, а більше посміхайтеся;
- вчиться долати стрес;
Джерело стресу не події самі по собі, а наше сприйняття цих подій.

Важливо пам’ятати:
Якщо хочеш бути щасливим в житті – будь здоровим.
Здоров’я може мати дуже дорогу ціну.

У Всесвітній день здоров’я ми бажаємо всім його надійного збереження.
- Всім хворим – якнайшвидшого одужання.
- Медикам – хорошої матеріальної і технічної бази.
- Всім нам – бути здоровими і життєрадісними.

 

Вітаємо всіх із Благовіщенням!

         7 квітня по церковним оповідкам архангел Гавриїл явився Діві Марії, щоб принести їй благу звістку про народження у неї сина Іісуса, і що він врятує людей від гріхів їх, від вічної погибелі. Благовіщення стало значущою подією для всіх християн світу. З Його народження настала на Землі нова ера, нове літочислення.

         Цього дня було прийнято випускати птахів на волю – традиція символізує звільнення душі від гріхів та святість помислів. Благовіщення також вважається святом весни і загального благоденства в природі. Із ним пов’язано багато народних прикмет – у цей день не можна виконувати будь-яку хатню роботу. День Благовіщення такий святий, що, як кажуть в народі, пташка гнізда не в’є.

Буря гніву народного.

Книга-ювіляр 2021 року.

(До 180-річчя від написання поеми Т.Г.Шевченка «Гайдамаки»)

Перший український історичний роман в віршах «Гайдамаки» це опис подій часів коліївщини, який автор створив виходячи поперед усе з народних спогадів про ті часи. Гайдамацький рух поет описує на прикладі подій 1768 року, коли повстання очолили запорізькі козаки з отаманом Максимом Залізняком. Сам Шевченко виріс у місцевості де проходили основні події повстання і навіть називав себе прямим потомком гайдамака.

Всенародну підтримку руху Шевченко змальовує такими героями, як Ярема Галайда, його наречена Оксана, Максим Залізняк, Іван Гонта та кобзар, і персонажами запоріжців та гайдамак. Та підкреслює такими рядками, як:

«Жінки навіть з рогачами
Пішли в гайдамаки»

Найяскравіший представник українського народу - Ярема Галайда. Він одночасно і потерпає від гнобителів, сирота, босий та майже голий, у відносинах з нареченою Оксаною він чуткий навіть поетичний. Як український народ, Ярема повстає на боротьбу з ляхами та жидами, і скаженіє від моря пролитої крові, жадає помсти. Ярема і не загинув після придушення повстання, як і український народ.

У своїм романі Шевченко показав Велику силу українського повсталого народу і його лють на гнобителів. Руйнівна сила повстання і для держави, і для народу показана спаленими містами, багатьма загубленими життями великою кількістю залишених сиріт. У главі «Гупалівщина» поет з жалем підіймає основні причини, які призвели до протистояння двох слов’янських народів, якими називає заздрість та жадібність, а винуватцями називає ксьондзів та єзуїтів.

У главі «Гонта в Умані» Шевченко розкриває релігійне підґрунтя повстання і майстерно дає зрозуміти читачу, що не можна розпалювати релігійну ворожнечу. Що лють, яка спалахнула від релігійного гноблення, практично не можливо остудити. Лють втопили в морі людської крові:

«Од Києва до Умані
Лягли ляхи трупом».

Гонта – остання опора ляхів в Україні – надвірний козак магнатів Потоцьких перейшов із своїми козаками на бік повсталого народу і клявся різати католиків. Гонта навіть не зупинився коли перед ним стояли малі хлопці католики – сини козацькі (за поемою це взагалі діти самого Гонти), а далі, коли зупинилася вже різанина, зі сльозами на очах поніс ховати хлопців.

А як це перекликається з нашим часом, коли недобросовісні політики знову використовують релігійне питання, щоб поділити український народ. Поет попереджає таких через віки, також попереджає і гнобителів-можновладців (якими і були поляки того часу): не можна так робити, лють народу межі не знає.

Про актуальність твору для свого часу, що боротьба не дійшла справжнього кінця Шевченко підкреслює такими рядками:

«Посіяли гайдамаки
В Україні жито,
Та не вони його жали.
Що мусим робити?
Нема правди, не виросла;
Кривда повиває...»

Цікаво, що на боці повсталих приймали участь і російські офіцери. Шевченко ж жодним словом цього не згадує. Можливо із-за образи, що за часи коліївщини росіяни двічі зраджували повсталих.

«Гайдамаки» викликали багато відгуків, часто суперечливих. Позитивно оцінили поему Є. Гребінка, П. Гулак-Артемовський, Г.Квітка-Основ’яненко. Високо оцінив поему М.Добролюбов. Прихильно поставився до поеми Д.Яворницький та інші прогресивні діячі культури.

Поема Т.Г. Шевченка «Гайдамаки» надихала не одне покоління творчої інтелігенції. Відгомін «Гайдамаків» знаходимо у творах Є. Гребінки, Ю. Федьковича, І. Нечуй-Левицького та іншіх. За мотивами «Гайдамаків» писали музичні твори М. Мусоргський, О. Сєров. Цілу низку музичних творів створив М. Лисенко. Художники І. Їжакевич, В. Касіян також створили низку творів по мотивам «Гайдамаків».

Мотиви поеми використані в кінофільмах І.Каварелідзе «Злива», «Коліївщина», «Прометей».

Письменник двох культур.

(До дня народження Миколи Васильовича Гоголя)

Першого квітня у день народження Миколи Васильовича Гоголя в бібліотеці було проведено інформаційну хвилинку. Діти зацікавились творами класика світової літератури. Хтось обрав собі книгу. А хтось ознайомився з літературою і залишив до наступного разу.

Микола Васильович Яновський народився 1 квітня 1809 року у селі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії. Хлопчика назвали на честь святителя Миколая. На прохання його батька Василя Опанасовича в 1820 році Микола Яновський був визнаний дворянином, а в 1821 році за ним було закріплено прізвище Гоголь-Яновський.

Батько Миколи був чудовим оповідачем і писав п'єси для домашнього театру. Вважають, що це оказало значний вплив на інтереси майбутнього письменника - у Гоголя рано проявився інтерес до театру.

Коли Миколі було 10 років, його відвезли до Полтави для підготовки до вступу в гімназію. І далі у 1821-1828 роках навчався у гімназії вищих наук у Ніжині.

Перший твір Микола Васильович видав під псевдонімом «В. Алов» - це романтична ідилія «Ганц Кюхельгартен» (1829 рік), яка була написана ще в Ніжині (він сам помітив її 1827 роком). А першим відомим твором Гоголя стали «Вечера на хуторе близ Диканьки» видані у 1931 і 1932 роках двома томами.

До найвідоміших творів письменника відносяться «Тарас Бульба», «Старосветские помещики», «Вий», «Ревизор», «Мёртвые души», «Шинель», «Нос», «Портрет» та інші.

До нашого часу не відомо жодного твору письменника, написаного українською мовою, але через особливості характеру його творчості робилися неодноразові спроби зрозуміти Гоголя з точки зору його українського походження: останнім було до певної міри можна пояснити його ставлення до російського життя. Прихильність Гоголя до своєї малоросійської батьківщині була дуже сильна, особливо в перші роки його літературної діяльності і аж до завершення другої редакції «Тараса Бульби» , а сатиричне відношення до російського життя, ймовірно, пояснюється не тільки його національними рисами, але і характером його внутрішнього розвитку.

Сам Микола Васильович вважав себе і росіянином, і малоросом, і не віддавав переваги жодному з них над іншим.

Славетний казкар.

(До дня народження Ганса Християна Андерсена)

Чи знайдеться у світі таке місто, де б не було книжок чудового казкаря – Ганса Християна Андерсена?! І чи знайдеться в культурному світі таке людське серце, в глибині якого не було б місця для любові до цього дивовижного письменника?

 З перших днів нашого дитинства, щойно ми починаємо вивчати світ, у наше життя входить великий казкар і, як рівний із рівних говорить із нами у своїх творах про правду, що перемагає неправду; про велич людини, про любов та інші речі, які потрібні людині, тим паче маленькій, на протязі усього життя. Казки Андерсена потрібні людству, вони допомагають жити, розкривають очі дитини і навчають дорослого бачити далі та глибше. Не залишають байдужим жодного читача і до сьогодні казки Андерсена.

У чому цінність дитячих казок? У тому, що вони розвивають інтелект, руйнують шаблони мислення, покращують уяву, емоційно збагачують. Іншими словами дають ключ до пізнання світу. Тому читайте самі, читайте своїм дітям, пізнавайте нове. А поринути у світ фантазії Великого Казкаря вам допоможе наша дитяча бібліотека. Книги Г. Х. Андерсена представлені на книжковій виставці «Славетний казкар». Приємного читання!

До Міжнародного дня дитячої книги, який відзначають в день народження Г.Х. Андерсена ми публікуємо інтерв’ю з письменником, яке створили наші читачі.

Кореспондент:           Ваші улюблені заняття?

Андерсен:          Люблю театр, в молодощі любив співати, дуже люблю писати казки.

Кореспондент:           Ваші улюблені казкові персонажі?

Андерсен:          Всі улюблені, але особливо улюблені: смілива Дюймовочка, мужня та ніжна Русалочка, добрий чарівник Оле- Лукойє.

Кореспондент:           Риси необхідні другу?

Андерсен:          Щоб була добра людина, чесна, відкрита.

Кореспондент:           Риси найнеприємніші в людях?

Андерсен:          Брехня, хитрість, грубість, пихатість.

Кореспондент:           Ваші поради юним письменникам?

Андерсен:          Пишіть, що любите. більше дивиться навколо і радійте всьому цікавому та доброму, що оточує вас.

Кореспондент: Звідки до Вас приходять казки?

 Андерсен:         Звідусіль. Залишаючись наодинці з природою, слухаючи її голос, я фантазую.

Кореспондент:           Ваші улюблені квіти?

Андерсен:          Рози, коли я на них дивлюсь та нюхаю з заплющеними очами мені здається, що я король.

Кореспондент:           Самий дорогий подарунок, який Ви одержали?

Андерсен:          Життя, подароване мені життя.

Кореспондент:           Щоб Ви побажали людям, які житимуть у 21 столітті?

Андерсен:          Мені здається, що всі ми зобов’язані ділитися зі світом кращим, що є в нас! Я міг дати світу тільки рози, які називалися «казки та історії», в яких я оспівував Любов, Добро, і Справедливість. Але ви? Вам дано так багато! Що ви дасте миру? Мені хотілося б, щоб люди 21 століття дарували один одному Любов, і тоді у світі восторжествує Справедливість, Правда, Краса.

         Вітаємо всіх із святом і запрошуємо до бібліотеки!

Міжнародний день птахів.

Вплив людини на навколишнє середовище вже настільки великий, що загрожує існуванню інших біологічних видів. А зникнення певної кількості біологічних видів загрожує планеті великою екологічною катастрофою. Передові уми людства вже давно це зрозуміли і запропонували обмежувати вплив людини на навколишнє середовище.

В рамках обмеження вплива людини на навколишнє середовище 19 березня 1902 року було підписано «Міжнародну конвенцію з охорони птахів, корисних в сільському господарстві», яка набрала чинності 12 грудня 1905 року, і стала першою міжнародною конвенцією в області захисту навколишнього середовища. А через майже 50 років її змінила «Міжнародна конвенція про охорону птахів», яка була підписана 18 жовтня 1950 року в Парижі, яка розглядала вже всі види птахів.

Цікаво, що рух на захист птахів існував вже задовго до цих подій. При Імператорському московському суспільстві сільського господарства заснованому у 1819 році існував орнітологічний комітет, який в 1864 році став самостійним. При Російському географічному товаристві заснованому у 1845 році існувала постійна природоохоронна комісія. Також діяло Російське суспільство акліматизації тварин і рослин, засноване в 1865 році.

У містах відкривалися і дитячі організації - так звані Травневі союзи для вивчення і захисту птахів. Вони створювалися на базі шкіл і об'єднували дітей дев'яти-одинадцяти років, що носили на головних уборах емблему - ластівку.

Весной 1910 року за ініціативою шкільного вчителя Петра Бузука в селі Верхня Хортиця Катеринославської губернії була організована одна з перших громадських природоохоронних організацій в Російській імперії - Хортицьке товариство охоронців природи, символом якого стало пташине гніздо. Значну увагу учасники товариства приділяли підгодовуванню птахів і розвішуванню для них місць гніздування.

В радянські часи до руху на захист птахів було залучено велику кількість дітей. Відомо, наприклад, що у 1928 році у святкуванні дня птахів прийняло 65 тисяч дітей, які розвісили 15 тисяч шпаківень.

В Україні з 1994 року діє «Українське товариство охорони птахів». Міжнародний день птахів проходить 1 квітня в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Свято не має офіційного статусу і відбувається з ініціативи громадських організацій та інших ініціативних груп.

День птахів — це час прильоту пернатих із зимівель. За традицією в цей час в очікуванні пернатих розвішуються шпаківні, дуплянки та інші «пташині будиночки», проводяться акції «зустрічі птахів». Повернення птахів святкується також як прихід весни.

А в нашій бібліотеці є багато книг про птахів, де ви зможете знайти багато цікавої і корисної інформації та відкрити для себе світ птахів.

Смійтеся на здоров’я!

Відомо, що добрий настрій допомагає людині подолати негаразди, підтримує опір організму захворюванням і, як кажуть, додає людині життя. Очевидно від цього і йде традиція святкувати День сміху.

День сміху, або по-іншому День дурня відзначається 1 квітня. Історія походження свята достовірно невідома. Свято відзначають вже дуже давно і різні народи висувають свою версію походження і святкують це свято трохи по-різному.

У Франції друзі жартують один над одним і влаштовують різноманітні розіграші, які називають «квітневими рибами», що тягнеться з  XVI столітті. Короля Франції Карла IX розіграли 1квітня, подарувавши йому кілька подарунків. Розіграш дуже сподобався королю і свято назвали на честь сузір’я Риб.

У Фінляндії розігрували переважно дітей, яких відправляли до сусідів з жартівливим дорученням (наприклад, позичити якийсь неіснуючий прилад), а сусіди відсилали їх до інших сусідів (мовляв позичили іншим сусідам), і подорож дітей продовжувалася.

В Росії О.Пушкін писав:

        «Брови царь нахмуря, говорил вчера:

«Повалила буря памятник Петра».

 Тот перепугался: «Я не знал! Ужель?»

 Царь расхохотался: «Первый, брат, апрель…»

        У США День сміху називають «святом серця, а не держави». До речі професор Стенлі Теп із інституту злоров’я в Окхерсті (Каліфорнія) стверджує: «30 хвилин» сміху на день дозволяють пацієнтові, котрий переніс інфаркт міокарда уникнути повторного нападу в найнебезпечніший період – перші пів року після нападу, - і потім жити повноцінним життям. Здоровим же людям ця кількість сміху продовжує життя на роки, іноді на десятиріччя.

         Смійтеся на здоров’я!