Святий рівноапостольний князь Володимир та Хрещення Русі.

Розповсюдження християнства на Русі почалося задовго до тих подій, яким присвячена ця стаття.

Відповідно до церковного переказу, в I столітті з проповіддю християнства на наших землях побував апостол Андрій Первозваний, який зупинився на нічліг на київських пагорбах, а вранці встав і сказав, що бачив на цьому місці багато церков християнських і на честь цього встановив хрест. Після чого пішов вгору по Дніпру й дійшов до Ільмень-озера.

Після цього через декілька століть дружина Аскольда і Діра ходила на Константинополь. Місто, залишившись без гарнізону, могло бути легко захоплено слов’янами. Завдяки чудесному заступництву Богородиці вчинилася буря, яка поламала суда слов’ян, і вони відступили. Здивовані дружинники виявили бажання хреститися, і патріарх Фотій послав їм єпископа та створив єпархію "Росія". Ці події називають «Фотієвим хрещенням» Русі.

Наступною визначною подією було хрещення княгині Ольги у 957 році, яка перша з правителів Русі прийняла християнство. Ольга приклала багато зусиль для розповсюдження християнської віри на Русі. Вона почала будувати кам’яні церкви і церков назвала її святою рівноапостольною. Окрім Ольги такої честі удостоїлися ще тільки п'ять святих жінок у християнській історії. Але ж всім цим подіям не вистачало масовості, яку надав розповсюдженню християнства на Русі святий рівноапостольний князь Володимир.

Володимир – третій син Святослава - одержав в уділ від батька м. Новгород. Навіть не так. Це новгородці витребували у князя Святослава Володимира собі на княжіння. Володимиру на той час було десь років 10, але ж до нього з раннього дитинства був приставлений Добриня, який був йому за вихователя і наставника та ще й рідним братом його матері Малуши, тобто рідним дядьком. 

 Через декілька років після смерті Святослава почалася міжусобна ворожнеча між його синами. Старший Ярополк вбив Олега і Володимир злякавшись втік за море у варязькі землі, де набрав військо і повернувся до Новгорода, вигнавши посадника Ярополка. Далі Володимир захопив Полоцьк, який перейшов на бік Києва, де розправився з сім’єю правителя князя Рогволода, силоміць оволодів нареченою Ярополка княжною Рогнідою і далі пішов війною на Ярополка. За допомогою підкупу і хитрощів Володимир виманив брата з Києва і заманив на переговори, де і вбив. Після чого став Володимир київським князем.

Володимир був справжнім державним мужем, повертав втрачене під час смути та розширював межі держави. Перші роки свого княжіння Володимир був завзятим язичником, будує язичницькі капища та навіть переслідує християн. Саме під час переслідування християн Феодора Варяга і сина його Іоанна князь Володимир замислився над вірою свого народу. Феодор Варяг на диво довго мужньо протистояв великому натовпу розлючених киян, захищаючи свого сина Іоанна.

Розуміючи, що для єдності держави, тим більше такої великої, краще сповідувати єдиного бога князь Володимир починає пошук іншої релігії. Він уважно вислуховує послів від представників різних релігій та відкидає їх одну за одною. Магометанам він каже: «Вино є введення для руських; не можемо бути без нього». Німцям відповів: «Йдіть назад; батьки наші не приймали віри від папи». Юдеїв князь запитав: «Де ваше вітчизна?» «В Єрусалимі, - відповіли вони, - але Бог у гніві своєму розкидав нас по землях чужих». «І ви, яких карає Бог, дерзаєте вчити інших? – сказав князь -  Ми не хочемо, подібно до вас, позбутися своєї вітчизни». Тільки проповідь грецького безіменного філософа сподобалася Володимиру, і він відпустив його з дарами і великою пошаною.

Князь Володимир зібрав на раду бояр та міських старців та вимагав їх поради. «Государ! - сказали бояри і старці, - Кожна людина хвалить віру свою: якщо хочеш обрати кращу, то пошли розумних людей в різні землі, випробувати, який народ гідніше поклоняється Божеству». Посли, побувавши в різних країнах на богослужіннях, повернулися захоплені грецьким богослужінням. Ще раз спитавши бояр і старців князь почув у відповідь: «Коли б закон грецький не був кращим за інших, то бабця твоя, Ольга, наймудріша з усіх людей, не надумала б прийняти його». Тоді князь Володимир вирішив обрати християнство.

 Хрещення свого народу Володимир вважав видатною подією, тому бажав блиску та величі. До того ж князь вважав, що тільки царі грецькі і патріарх гідні передати його народу статути нового богослужіння. Гордість його не дозволяла йому смиренно просити хрещення, він вирішив «завоювати» нову віру.  Князь Володимир з великим військом спустився по Дніпру і обложив грецьке місто Корсунь, яке відчайдушно оборонялося, доки руси не відвели воду. Тоді, оволодівши містом князь Володимир вимагав від імператорів константинопольських руки їхньої сестри Ганни. Імператори відповіли, що він може одружитися на ній тільки у разі хрещення.

Великий князь Володимир із радістю прийняв святе хрещення, отримавши за дружину сестру імператорів та сонм ієреїв для розповсюдження віри християнської. Під час хрещення князя відбулося його чудесне одужання, і вражені бояри прийняли нову віру разом з їх государем.  До Києва Володимир Великий привіз також мощі святих угодників Божих.

Підготовку до хрещення свого народу князь почав з повалення ідолів, яких поламали, порубали, або ж попалили, а ідола Перуна скинули у Дніпро і відштовхували від берегів аж до дніпровських порогів. Наступного дня Володимир велів оголосити в місті, щоб всі люди йшли хреститися. Таким чином відбулося масове хрещення киян. Прийнято вважати, що це сталося 15 липня (28 липня за новим стилем) 988 року в місці де річка Почайна впадала в Дніпро. Цю подію прийнято відзначати, як хрещення Русі, хоча хрещення інших руських земель проходило поступово і розтягнулося аж до XII століття. Хрещення супроводжувалося спротивом, який носив не антихристиянський, а скоріше антикиївський характер.

Князь Володимир же до кінця днів своїх завзято будував церкви і розбудовував нову християнську державу, яка вже наступного століття стала одною з потужніших і впливовіших в Європі. За ці свої подвиги і отримав князь Володимир від церкви ім’я святого рівноапостольного князя.

В нашому місті є православний храм освячений на честь святого рівноапостольного князя Володимира при якому відкрито пам’ятник хрестителю Русі.

  До річниці Хрещення Русі в бібліотеці створено добірку книг, з яких можна дізнатися цікаві деталі цих подій.

Вітаємо з річницею Хрещення Русі!

Також про виникнення української писемності ви можете подивитись ось тут.