Майстер дитячої книги з Наддеснящини.
«Дорогий юний читачу! З великим задоволенням я рекомендую тобі прочитати уважно цю книжку. Її написав письменник Василь Чухліб, твори якого полюбилися і дорослим, і дітям.
У цього письменника свій стиль і своє бачення світу. Він володіє рідкісним даром писати коротко, а показувати багато, уміє розповісти, цікаво й хвилююче, навіть поетично, про речі, на перший погляд, звичайні, буденні. Кращі з його творів зібрані у книжці «Олень на томи березі».
Ю́рій Збана́цький
Ми почали цю статтю зі слов українського письменника, кінодраматурга, Героя Радянського Союзу, командира партизанського об’єднання Ю́рія Збана́цького. Саме до його загону прийшли під час війни батьки Василя з маленьким хлопчиком. Васильку тоді було близько двох років. Збанацький, який знаходив вільну хвилину, щоб погратись з хлопчиком, мабуть залишив нам найранніше описання Василя: «При нагоді, у вільний час брав я малого на руки, вичукикував, підкидав його вгору. Василькові ця гра дуже подобалась. Він усміхався, довірливо простягав мені згори рученята. Сміявся хлопчик дуже рідко, час той вимагав серйозності, не до сміху було».
Василь Васильович Чухліб - радянський і український письменник, журналіст, громадський діяч, літературознавець, член Спілки письменників та Спілки журналістів СРСР і України. Лауреат державної премії імені Лесі Українки - народився 19 липня 1941 року в с. Гнилуша (нині Лебедівка) Чернігівської області в сім’ї сільських вчителів.
Після війни сім’я переїхала у наддеснянське село Соколівку, де Василь закінчив семирічну школу, а десятий клас закінчив у старовинному місті Острі. Під час навчання перший вірш Василя Чухліба опублікувала районна газета «Правда Остерщини», а коли Василь закінчив школу його запросили в редакцію цієї газети. У 1958 році Василь Чухліб був визнаний найкращим робсількором «Правди Остерщини».
Протягом 1962-1966 років майбутній письменник навчався в КДПІ ім. Горького був старостою Літературної студії інституту, став одним з ініціаторів і організаторів спеціальної сторінки в інститутській газеті, яка відображала творчу діяльність членів літературної студії «Вітрила».
Після закінчення інституту Василь вчителював і працював журналістом у м. Добропілля Донецької області, а потім разом з сім'єю переїхав до м. Українка Обухівського району Київської області. Тут Василь Васильович працює зав. відділом сільського господарства та масової роботи газети «Зоря Жовтня». У 1970 — 1985 роках Василь Чухліб на громадських засадах керував Літературною студією ім. Андрія Малишка (м. Обухів).
Мініатюри, новели та оповідання В. Чухліба друкувалися в різних періодичних виданнях, доки на нього не звернули увагу в видавництві «Молодь». У 1975 році побачила світ перша книга мініатюр «Червоні краплі вишень». З 1977 року Чухліб член Спілки письменників і Спілки журналістів СРСР і України. У 1978-1996 роках - заступник головного редактора видавництва «Радянський письменник» («Український письменник») в Києві.
Головні герої оповідань Василя Чухліба діти, поруч з ними — дорослі, а також звіряти, птахи. квіти — герої казок. Десна їх усіх об’єднує і дітей, і дорослих, і мешкаців лісу, гаю і лугу, всіх радує і напуває своєю солодкою водою. Твори його невеликі за обсягом, але на диво ємні, насичені великим змістом. Більшість з новел В. Чухліба є автобіографічними. Образи їх персонажів зображені письменником з особливою любов'ю. Вони непосидючі, кмітливі і допитливі, з цікавістю пізнають світ, вчаться дружити і допомагати старшим. Любляча мама, працьовитий батько, мудрі і життєрадісні дідусь і бабуся - це те середовище в якому дітям затишно. Малюкам розкриваються таємниці природи, багато невідомих фактів зі світу рослин і тварин. Письменник запрошує дітей пильніше поглянути навколо і вчить їх любити свою малу батьківщину - бути в лісі, лузі або на ріці не пасивними спостерігачами, а добрими помічниками всьому живому.
Найпопулярнішими серед читачів книжки В.В.Чухліба «Безкозирка», «Пісня тоненької очеретини», «Жарини на снігу», «Лелеки над татовим полем», «Сопілкарик з джмелиного оркестру» та інші. Багато творів цього письменника увійшли до шкільної програми, букварів та читанок. Твори Василя Чухліба видавалися за кордоном, перекладалися англійською, азербайджанською, білоруською, казахською, литовською, російською та словенською мовами. Василь Чухліб є лауреатом літературної премії ім. Наталі Забіли 1988 року. А в 1996 році йому присуджено літературну премію ім. Лесі Українки за збірки оповідань і казок «Олень на тому березі» (1987 рік), «Куди летить рибалочка» (1991 рік) та «Колискова для ведмедів» (1995 рік). В нашій бібліотеці також чимало книг Василя Чухліба, і ми запрошуємо вас до приємного знайомства з творами автора.
На жаль 20 листопада 1997 року письменника не стало з нами Але його поетичну прозу, написану з великою любов’ю до всього живого, продовжують читати і діти, і дорослі.
Закічинчити статтю також хочеться словами Ю́рія Збана́цького: «Розповідаючи у багатьох оповіданнях цієї книжки про дітей війни, про ті жарини, що не згасли на холодному снігу, письменник Василь Чухліб тим самим закликає берегти мир на землі, творити й плекати довічно наш неповторний, наш прекрасний веселковий світ».
Також про майстриню казок родом із Полтави ви можете подивитись ось тут.
Немає коментарів:
Дописати коментар