Всесвітній день шоколаду

З найдавніших часів, шоколад використовувався, як напій. Перші сліди його активного вживання, за свідченням археологів, належать ще до 19-го століття до нашої ери. Вони були виявлені на тихоокеанському узбережжі штату Чьяпас, Мексика. В Європу він потрапив після 16-го століття нашої ери. Є думка, що 7 липня 2015 року минуло рівно 465 років з тих пір, як шоколад з’явився в Європі. Однак альтернативний погляд на цю тему не упускає і безпосереднього відношення Христофора Колумба та його сина Фердинанда, які зіткнулися з какао-бобами в четвертій місії Колумба до Америки 15 серпня 1502. Тоді йому і його екіпажу вдалося захопити якесь торгове судно, в котрому серед інших товарів для торгівлі виявилися і какао-боби. Втім, можливо не настільки важливий цей факт, як те, що популярність напою з какао в Європі виникла тільки після відповідного схвалення суспільства, яке помітило його привабливість. Крім того шоколад дуже корисний.

Всесвітній день шоколаду або World Chocolate Day відзначається щорічно 11 липня або 7 липня на заході Європи.

Це свято виникло у Франції в 1995 році. День шоколаду швидко набув популярності і був підтриманий в Німеччині, Італії, Швейцарії, інших країнах як всередині Європейського союзу і за його межами.

У цей день проводяться різноманітні фестивалі та заходи, присвячені цьому чудовому продукту.

Наукою встановлено той факт, що в шоколаді є елементи, які сприяють як відпочинку, так і психологічному відновленню. Темні сорти шоколаду сприяють викиду ендорфінів - так званих гормонів щастя, які впливають на центри задоволення, покращуючи настрій і підтримуючи тонус організму. Так само існує гіпотеза, що шоколад володіє «протираковим» ефектом і здатний сповільнювати процеси старіння. На жаль вчені одностайно констатують той факт, що шоколад сприяє збільшенню маси тіла, але це аж ніяк не є його недоліком. Шоколад багатий поживними речовинами, в тому числі жирами, а значить і калоріями.

Існує думка, що першими навчилися робити шоколад ацтеки. Основною сировиною для виробництва шоколаду є какао-боби.

Музей «Писанка»

Музей писанкового розпису (неофіційна назва Музей «Писанка») створено на основі колекції писанок у Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Йосафата Кобринського.

В колекції – понад 6000 писанок з різних регіонів України та країн світу. З 2000 року музей розміщено у спеціалізованому будинку, частиною якого є пам'ятник писанці, висота якого сягає 13,5 метрів, а діаметр 10 метрів. Таким чином, коломийський пам'ятник є найбільшою писанкою у світі. Будівля була спроектована Ігорем Шумином. Приміщення музею виготовлене повністю з кольорового скла, а загальна площа утвореного таким чином вітражу більша за 600 квадратних метрів.

Після моря відправимось у гори!

Гора Говерла

Шість найвищих вершин Українських Карпат, шість двотисячників розташувалися на одному гірському масиві — Чорногора. Найвищою серед самих найвищих є гора Говерла висотою 2061м. Знаходиться вона на лінії розмежування двох областей, недалеко від румунського кордону.

Ця конусоподібна вершина, яка більше ніж половина року вкрита снігом, недаремно ж її назва переводиться як снігова гора, дуже популярна серед туристів. Як досвідчені, так і ті, хто ніколи не бував у горах, обов’язково хочуть її підкорити. Існує декілька промаркованих маршрутів на вершину Говерли як із закарпатської сторони, так і зі сторони Франківщини, самим популярним є маршрут із бази Заросляк. Маршрути не дуже складні, навіть новачки можуть їх подолати. Тільки збираючись на найвищу українську вершину, не забувайте про відповідне взуття та одяг, адже гори не люблять безпечних. А Говерла досить таки примхлива гора, погода на ній змінюється дуже швидко, ясне погоже небо може несподівано затягти хмарами і на туристів впаде злива. Так у 2005 році, коли на вершину піднялися до 17 тис людей на чолі з Ющенком, розпочалася гроза і блискавиця вбила охоронця президента. Можна тільки уявити яка там була паніка. Взагалі масові сходження наносять Говерлі величезної шкоди, екологи вирахували, що гора може безболісно витримати тільки 200 туристів в день. Так що, якщо хочете підкорити вершину, робіть це краще в будні дні, тоді зможете спокійно насолоджуватися чудовими краєвидами, бо в свята тут дуже багатолюдно.

За хорошої погоди вершина Говерли — чудове місце для огляду фантастичних ландшафтів, з якого можна побачити Чорногірський хребет у всій його красі, і Івано-Франківськ, і румунську сторону. На вершині встановлено мармурову плиту, в яку вмонтовано 25 капсул з землею українських регіонів, металевий хрест, флагшток з прапором та тризубець. Взимку Говерла стає грізною, з її схилів можуть сходити лавини, тому екскурсії на вершину забороняють. Але гора манить екстремалі і тепер на її засніжених схилах можна побачити фрірайдерів.

Національний парк «Бузький Гард»

Парк охоплює річкову долину Південного Бугу і каньйоноподібні долини його приток – Великої Корабельної, Бакшали, Мертвоводу.

Національний природний парк «Бузький Гард» створено 2009 р. на території Арбузинського, Братського, Вознесенського, Доманівського та Первомайського районів Миколаївської області площею понад 6000 гектарів.

Клімат району є помірно-континентальним із характерними для степової зони особливостями. Регіон розташований у північно-степовій підзоні. Він характеризується малосніжною, порівняно теплою нестійкою зимою, спекотним літом із недостатнім і нестійким зволоженням, частою повторюваністю засух і суховіїв.

Місцева флора налічує понад 1000 видів судинних рослин, 34 з них занесено до Червоної книги України: мерингія бузька, смілка бузька, вишня Клокова, гвоздика бузька, тюльпан дібровний тощо.

У долині Південного Бугу збереглися багаті і різноманітні фауністичні комплекси. Тільки комах у заповідному об'єкті мешкає не менше 9 тисяч видів.

Фауна хребетних тварин нараховує близько 300 видів, 23 з них перебувають під охороною держави, а саме: марена дніпровська, шемая дунайська, жовтобрюх, орел карлик, видра річкова, горностай та інші. Назва парку походить від слова «гард» – спеціальної споруди для вилову риби, що використовувалася за козацької доби. Бузький Гард – це історична назва козацької паланки Війська Запорозького, яка розташовувалася на місці злиття річок Великий Ташлик і Південний Буг.

Узбережжя сіл Мигії, Куріпчиного, Грушівки Первомайського району – одне з найкращих у Європі природних трас водного слалому

Від Мигії до Олександрівки Південний Буг тече в крутих кам'янистих берегах, утворюючи вузьку каньйоноподібну долину з величними гранітними скелями, порожистим руслом, водоспадами та островами.

Пороги, що до нашого часу збереглися на Південному Бузі, мають місцеву назву "брояки". З ними, як і з багатьма островами та скелями, пов'язана велика кількість запорізько-гайдамацьких легенд і переказів. Про минуле нам говорять їхні назви: Запорізька брояка, острів козака Мамая, скелі Турецький стіл, Гайдамацьке сидіння, Пугач, Гайдамацька балка та інші.

Узбережжя сіл Мигії, Куріпчиного, Грушівки Первомайського району – одне з найкращих у Європі природних трас водного слалому, що приваблює любителів рафтингу, сплаву на катамаранах і каяках. А стрімкі гранітні скелі каньйонів – улюблене місце змагань спортсменів-скелелазів. Мальовничі ландшафти приваблюють багатьох любителів туризму та активного відпочинку, дарують незабутні враження від спілкування з природою.

https://discover.ua/locations/national-park-buzkyi-hard

Коблеве

Коблеве – це кліматичний курорт, розташований у південно-східній частині Миколаївщини на кордоні з Одеською областю.

Селище було названо на честь Фоми (Томаса) Олександровича Кобле – генерал-майора російського імператорського війська, військового коменданта і градоначальника Одеси, предводителя дворянства Одеси і Херсонської губернії.

Сьогодні розвинена інфраструктура місць проживання, закладів харчування, розваг і дозвілля, що складається з більш ніж п'ятисот об'єктів, створює прекрасні умови для дитячого, сімейного та активного молодіжного відпочинку. На території зони відпочинку діють 2 аквапарки, один з яких найбільший на південному заході України, а також дельфінарій «Немо».

Коблеве – це територія MICE, що позиціонується на національному та міжнародному туристичних ринках як місце проведення семінарів, конгресів, виставок, фестивалів завдяки гідній інфраструктурі і штату фахівців туристичного бізнесу.

Неподалік села Коблеве розташований великий природоохоронний об'єкт обласного значення – регіональний ландшафтний парк «Тилігульський». Парк розкинувся на правому березі Тилігульського лиману, що є однією із найчистіших водойм північного Причорномор'я.

 https://discover.ua/locations/kobleve

Очаків

Очаків – це відомий кліматичний курорт із розвиненою туристичною та курортною інфраструктурою, розвіданими багатими ресурсами мінеральних вод і лікувальних грязей.

Очаків це місто з давньою та багатою історією, що розташувалося в місці злиття Чорного моря і Дніпро-Бузького лиману. Ще в VI столітті до н.е. поруч із містом виникли грецькі поселення, а перша фортеця в Очакові була споруджена в 1415 році. У XVIII столітті після закінчення ряду російсько-турецьких війн місто остаточно увійшло до складу Російської імперії, ставши найбільшим військовим і промисловим центром північного Причорномор'я.

Докладніше про історію міста можна дізнатися, побувавши у виставкових залах військово-історичного музею ім. А.В. Суворова і побачивши неперевершені морські пейзажі пензля Р.Г. Судковського, представлені в художньому музеї його імені.

Гостей міста з радістю зустрічають понад сто санаторно-курортних установ, теплі води моря і лиману, цілюще повітря, наповнене ароматами степових трав, піщані пляжі та мілководні затоки.

Недалеко від міста розташований розважальний комплекс, в якому комфортно та весело почуватимуться і дорослі, і діти – парк водних атракціонів «Аттика». Затишна атмосфера, дизайн і грецька архітектура, навіяна міфами стародавньої Греції, нікого не залишить байдужим.

Між Очаковом і Кінбурнською косою розташований ще один дивовижний об'єкт – рукотворний острів Первомайський (він же острів Майський, Артилерійської батареї) – у минулому військовий об'єкт, створений для захисту акваторії лиману від ворожої агресії з моря.

https://discover.ua/locations/ochakiv

Єлисеївський пегматітовий кар'єр

Один із наймальовничіших куточків півдня України, геологічна перлина Приазов’я — Єлісеївський пегматитовий кар’єр — займає площу всього 5 га.

Його розробка почалася у 1926 р. і тривала до70-х років ХХ ст. Після чашу кар’єру заповнили природні води. Так утворилися два великих озера завглибшки 18 і 24 метри і висотою берегів до 30 – 40 метрів. В кар’єрі нараховується понад 150 різновидів порід і мінералів, віком понад 1 млрд. років. Сьогодні Єлисеївський кар’єр — чудове місце відпочинку як активного, так і пасивного.

 https://discover.ua/locations/eliseevskiy-pegmatitovyy-karer